КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА від 17 серпня 1998 р. N 1280 Київ
{ Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ N 1000 ( 1000-2020-п ) від 28.10.2020 }
Про впровадження механізму страхування експортних та кредитних ризиків
{ Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 787 ( 787-2001-п ) від 11.07.2001 N 871 ( 871-2003-п ) від 04.06.2003 N 1206 ( 1206-2005-п ) від 15.12.2005 N 460 ( 460-2011-п ) від 13.04.2011 N 256 ( 256-2012-п ) від 28.03.2012 }
З метою зменшення ризиків держави при наданні Кабінетом Міністрів України гарантій повернення іноземних кредитів, посилення відповідальності позичальників таких кредитів та контролю за дотриманням умов відповідних кредитних угод Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Установити, що питання про надання Кабінетом Міністрів України гарантій або інших зобов'язань стосовно забезпечення погашення заборгованості українських юридичних осіб за іноземними кредитами розглядаються в першочерговому порядку за наявності договору страхування відповідних кредитних ризиків держави. ( Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 787 ( 787-2001-п ) від 11.07.2001 )
2. Договори страхування відповідних кредитних ризиків держави приймаються на розгляд згідно з пунктом 1 цієї постанови, якщо вони укладені визначеними відповідно до законодавства страховиками, які:
а) отримали ліцензію Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, на добровільне страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту);
{ Підпункт "а" пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 256 ( 256-2012-п ) від 28.03.2012 }
б) є членами фонду страхових гарантій, утвореного відповідно до цієї постанови.
( Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 871 ( 871-2003-п ) від 04.06.2003; в редакції Постанови КМ N 1206 ( 1206-2005-п ) від 15.12.2005 )
3. Визнати за необхідне створити фонд страхових гарантій "Ексімстрах" (далі - Фонд) відповідно до статті 32 Закону України "Про страхування" ( 85/96-ВР ) шляхом добровільного об'єднання страховиків.
Страхові гарантії членів Фонду визнаються Кабінетом Міністрів України, якщо установчі документи Фонду передбачають:
1) здійснення кожним із страховиків - членів Фонду грошового вступного внеску в розмірі, еквівалентному не менш як 400 000 євро; ( Підпункт 1 пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1206 ( 1206-2005-п ) від 15.12.2005 )
2) наявність окремого централізованого гарантійного фонду в складі фонду страхових гарантій, джерелами формування якого є добровільні відрахування від страхових премій за договорами страхування експортних та кредитних ризиків. Порядок здійснення відрахувань, а також їх розмір визначаються установчими документами Фонду;
3) створення наглядової ради Фонду із залученням представників Міністерства фінансів, Міністерства економіки, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (за згодою), та Державної митної служби. { Абзац перший підпункту 3 пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 787 ( 787-2001-п ) від 11.07.2001, N 1206 ( 1206-2005-п ) від 15.12.2005, N 256 ( 256-2012-п ) від 28.03.2012 }
Наглядова рада здійснює контроль за діяльністю Фонду, скликає у разі потреби збори членів Фонду з питань вдосконалення його діяльності, здійснює інші функції, передбачені установчими документами Фонду.
Фонд залучається до провадження діяльності, передбаченої цією постановою, лише у разі надання Міністерству економіки протоколу засідання наглядової ради з висновком про відповідність установчих документів і правил страхування його членів вимогам цієї постанови, а також про затвердження положення про порядок взаємодії Фонду з Міністерством економіки; ( Абзац третій підпункту 3 пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 787 ( 787-2001-п ) від 11.07.2001 )
4) здійснення Фондом (за згодою та дорученням страховиків-членів Фонду) таких функцій:
збирання та аналіз інформації, необхідної для всебічної оцінки страхових ризиків та застосування заходів, спрямованих на недопущення настання страхових випадків;
проведення додаткової експертизи угод, зобов'язання за якими підлягають страхуванню;
визначення на підставі наявної інформації ступеня ризику;
надання рекомендацій членам Фонду щодо доцільності прийняття на себе конкретних експортних та кредитних ризиків і забезпечення проведення страховиками збалансованої перестрахувальної політики;
представлення на договірних засадах від імені та за дорученням позичальника його інтересів у Міністерстві економіки, а також в інших державних установах і організаціях під час отримання відповідних кредитів чи гарантій; ( Абзац шостий підпункту 4 пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 787 ( 787-2001-п ) від 11.07.2001 )
оперативний розподіл страхових ризиків між членами Фонду;
здійснення контролю за цільовим використанням іноземного кредиту, повернення якого застраховано страховиками-членами Фонду;
управління централізованими резервами, створеними страховиками-членами Фонду;
вирішення питання про виплату за рахунок коштів Фонду страхового відшкодування або його частини у разі неспроможності його виплати страховиком-членом Фонду та організація наступного відшкодування таким страховиком належної суми.
Установчі документи Фонду можуть передбачати здійснення інших функцій.
Відповідно до вимог, зазначених у цьому пункті, страховики можуть утворювати й інші фонди страхових гарантій.