Про третіх осіб, які знали або повинні були знати...

В деяких статтях КК, насамперед тих, що передбачають відповідальність за корупційні (в широкому розумінні) злочини, йдеться про їх вчинення в інтересах не самого суб’єкта злочину, а в інтересах інших (третіх) осіб. Зокрема, йдеться про:

- використання влади чи службового становища (своїх повноважень) або зловживання своїми повноваженнями з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної або юридичної особи (для інших осіб) (статті 364, 364-1, 365-2), маніпулювання на фондовому ринку, що призвело до отримання третіми особами прибутку (ч. 1 ст. 222-1), незаконне розголошення, передача або надання доступу до інсайдерської інформації, надання з використанням такої інформації рекомендацій стосовно придбання або відчуження цінних паперів чи похідних (деривативів), або вчинення з використанням інсайдерської інформації на користь інших осіб правочинів, спрямованих на придбання або відчуження цінних паперів чи похідних (деривативів), яких стосується інсайдерська інформація, якщо це призвело до отримання третіми особами необґрунтованого прибутку або уникнення третіми особами значних збитків (частини 1 і 2 ст. 232-1);

- пропозицію, обіцянку чи надання неправомірної вигоди третій особі за вчинення чи невчинення будь-яких дій в інтересах третьої особи (ч. 1 ст. 354, ч. 1 ст. 368-3, ч. 1 ст. 368-4, ст. 369) або за зловживання впливом (ч. 1 ст. 369-2). Подвійне застосування терміну «третя особа» в одній і тій самій нормі у статтях 354, 368, 368-3 і 368-4 КК нічим не виправдане з огляду на те, що насправді йдеться про різних осіб: неправомірну вигоду надають, наприклад, члену сім’ї службової особи за вчинення нею (службовою особою) будь-яких дій в інтересах особи, близької до того, хто надав неправомірну вигоду – а це вжечетверта діюча особа у цьому злочинному ланцюжку;

- прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди, прохання надати таку вигоду для третьої особи за вчинення чи невчинення будь-яких дій в інтересах третьої особи (ч. 4 ст. 160, ч. 3 ст. 354, ст. 368, ч. 3 ст. 368-3, ч. 3 ст. 368-4) або за зловживання впливом (частини 2 і 3 ст. 369-2);

- передачу будь-якій іншій особі у власність активів (ст. 368-2);

- розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем (ч. 2 ст. 191) і розтрату майна, на яке накладено арешт (ст. 388);

- вчинення в інтересах третіх осіб дій, що призвели до віднесення банку до категорії неплатоспроможних (ст. 218-1) або до стійкої фінансової неспроможності суб'єкта господарської діяльності (ст. 219).

З цього переліку видно, що існують такі види третіх (інших) осіб:

1) інші особи, заради одержання якими неправомірної вигоди суб’єкти службових злочинів використовують владу чи службове становище (повноваження) або зловживання своїми повноваженнями. Такі інші фізичні особи за наявності підстав можуть нести відповідальність за ст. 27 і ст. 364 (або ст. 364-1, ст. 365-2, ст. 222-1, ст. 232-1) як підбурювачі чи пособники відповідного злочину – залежно від того, було його вчинено за їхньою ініціативою чи ініціативою службової особи; якщо ж про вчинення цього злочину вони узнали post factum, – то за ст. 396 КК, якщо злочин є тяжким чи особливо тяжким і якщо ці особи не є членами сім’ї чи близькими родичами основного фігуранта справи. Крім того, необґрунтований прибуток (статті 222-1, 232-1) підлягає спеціальній конфіскації в них;

2) треті особи, яким надають неправомірну вигоду (передають у власність активи). Ці особи, якщо вони не є службовою особою (відповідним працівником, особою, яка зловживає своїм впливом), не несуть кримінальну відповідальність за одержання неправомірної вигоди (активів) за статтями 354, 368, 368-3, 368-4 або 369-2. Проте, за умови усвідомлення того факту, що ними отримане майно, завідомо одержане злочинним шляхом, їхня відповідальність – залежно від конкретних обставин – може настати за статтями 209, 198 або 396 КК. Крім того, зазначена вигода (активи) підлягає спеціальній конфіскації в них;