Про статистику дисциплінарних стягнень за скаргами до ВККСУ. Чи є сенс скаржитись?

За чотири роки до Вищої кваліфікаційної комісії суддів надійшло 42000 скарг на дії володарів мантій. Проте тільки 1% звернень дав результат: служителям Феміди оголосили догани. Як часто сторони у справах, прокурори, самі судді та інші особи використовують зброю дисциплінарного ураження? Та чому в більшості випадків скарги на законників виявляються безпідставними?

Одновідсотковий результат

Півтора місяці тому змінилися правила розгляду дисциплінарних справ. Та поки що ВККС вирішує, чи

притягувати володарів мантій до відповідальності згідно зі старою редакцією закону «Про судоустрій і статус суддів». Адже за минулий рік, коли постійно діючий орган не працював 8 місяців, накопичилася велика кількість скарг, для розгляду яких потрібно багато часу.

Нагадаємо: у 2010 р. законодавець кардинально змінив принципи притягнення володарів мантій до дисциплінарної відповідальності, які були запроваджені ще у 1992-му законом «Про статус суддів». Проте законо­творці не врахували деяких нюансів, тому ВККС опинилася під навалою звернень.

Підстави звернення до постійно діючого органу були чітко визначені, а право подавати скарги отримали всі, кому стали відомі будь-які факти неналежної поведінки чи неправильних дій служителів Феміди.

Однак, як показала практика, часто-густо громадяни довільно трактували підстави звернення до ВККС зі скаргою. Протягом 2011—2014 рр. найбільша кількість скарг, які надходили до комісії, стосувалася ухвалення суддями незаконних, на думку заявників, рішень у справах. Фактично суть таких звернень зводилася до намагання оскаржити рішення до ВККС. Напевно, громадяни забували, що постійно діючий орган не переглядає вердиктів храмів Феміди. Це повноваження судів апеляційної та касаційної інстанцій.

Так, відповідно до статистичних даних ВККС у 2011 р. на її адресу надійшло 12465 первинних скарг, у 2012-му — 10673, у 2013 р. — 9613 скарг, а в минулому — 9349. При цьому протягом 2011—2013 рр. догани було оголошено 360 володарям мантій. Тобто тільки 1% заяв, які отримала комісія, дав результат.

До речі, за згадані 3 роки найбільша кількість звернень надійшла щодо столичних законників — 4,8 тис. Найменше скаржилися на суддів Чернівецької області: у 2011 р. — 88 заяв, у 2012-му — 70, а у 2013 р. — 58.

Читайте статтю: Теорія неправосудності або спроба ненаукового коментаря за відсутності практики застосування статті 375 КК України