1. Держава забезпечує військовослужбовців житлом або за їхнім бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання житло відповідно до цього Закону та інших законів України.
Військовослужбовці відповідно до законодавства можуть скористатися державною підтримкою для реалізації права на житло незалежно від рівня доходу.
Військовослужбовцям, які мають вислугу в календарному обчисленні 20 років і більше, а також особам, звільненим з військової служби за станом здоров’я, за віком, у зв’язку із скороченням штату або проведенням інших організаційних заходів, та членам їх сімей, членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, безоплатно надається у власність житло (у тому числі житло, яке вони займають у будинках державного житлового фонду або житлового фонду територіальних громад, якщо таке житло придбане або збудоване за рахунок коштів державного бюджету та передане у комунальну власність) або за їхнім бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання житло за рахунок коштів державного бюджету.
Житло або грошова компенсація за належне для отримання житло надається зазначеним військовослужбовцям один раз протягом усього часу проходження військової служби в межах норм та в порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовці базової військової служби та військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (за потреби перебування у розташуванні військової частини), розміщуються в казармах, що відповідають встановленим законодавством вимогам.
Курсанти вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти розміщуються в казармах у розташуванні закладу (підрозділу), що відповідають встановленим законодавством вимогам, а курсанти, які перебувають у шлюбі, - у гуртожитках.
Військовослужбовці (крім військовослужбовців базової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або за призовом осіб із числа резервістів в особливий період) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються безоплатно службовим житлом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відсутності службового житла військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які не перебувають у шлюбі, розміщуються безоплатно у спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, що відповідають встановленим законодавством вимогам, а військовослужбовці, які перебувають у шлюбі, та військовослужбовці офіцерського складу - у гуртожитках.
У разі відсутності можливості для розміщення військовослужбовців, у тому числі курсантів вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які перебувають у шлюбі, у спеціально пристосованих казармах та гуртожитках, а також у разі відсутності службового житла військова частина (заклад, підрозділ, орган, з’єднання, установа) зобов’язана за бажанням військовослужбовця виплачувати йому грошову компенсацію за найм (оренду) житла в порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовці та члени їх сімей зобов’язані вивільнити займане ними службове житло не пізніше дня виключення із списків особового складу військової частини у разі звільнення з військової служби, направлення для подальшого проходження військової служби з одного військового формування до іншого або переміщення по військовій службі, пов’язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), крім осіб, які не можуть бути виселені із службового житла без надання іншого службового житла, та осіб, які набули право на отримання житла у власність чи грошової компенсації за належне їм для отримання житло.
Військовослужбовці, які мають вислугу в календарному обчисленні 20 років і більше, особи, звільнені з військової служби за станом здоров’я, за віком, у зв’язку із скороченням штату або проведенням інших організаційних заходів, та члени їх сімей, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, не можуть бути виселені із службового житла без надання іншого службового житла або за наявності підстав, передбачених цим Законом, - житла у власність чи грошової компенсації за належне їм для отримання житло.
2. Військовослужбовцям та членам їх сімей, особам, звільненим з військової служби, членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, може бути надано соціальне житло відповідно до Закону України "Про основні засади житлової політики" з урахуванням пільг і субсидій для оплати оренди соціального житла та житлово-комунальних послуг, встановлених відповідно до законодавства.
3. За військовослужбовцями, прийнятими або призваними на військову службу, зберігається право на житло, яке вони займали до прийняття або призову на військову службу.
Військовослужбовці, які відповідно до міжнародного договору України направлені для проходження військової служби на посадах у багатонаціональних органах військового управління, закордонних дипломатичних установах України та міжнародних організаціях, військовослужбовці, направлені у складі підрозділів Збройних Сил України до інших держав, а також військовослужбовці, направлені для участі у складі національного контингенту і національного персоналу в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, зберігають право на одержання житла за місцем служби до такого направлення.
За особами, визнаними у встановленому законодавством порядку такими, що можуть скористатися державною підтримкою для реалізації права на житло, які прийняті або призвані на військову службу, залишається право скористатися такою підтримкою протягом усього часу проходження служби.
4. Військовослужбовцям, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, особам, звільненим з військової служби за станом здоров’я, за віком, у зв’язку із скороченням штату або проведенням інших організаційних заходів, особам, які на час звільнення мали вислугу в календарному обчисленні 20 років і більше або набули право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", сім’ям військовослужбовців, які загинули (померли) або зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, житло надається позачергово у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
5. Військовослужбовцям, особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю, що настала в період проходження ними військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням ними військової служби, та членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні, членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, надається 50-відсоткова знижка на оплату вартості житлово-комунальних послуг у житлових будинках незалежно від форми власності та витрат на управління багатоквартирним будинком у межах норм, передбачених законодавством.
Пільги, передбачені цим пунктом, надаються військовослужбовцям і членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні, а також членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, за умови що розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередніх шість місяців не перевищує величини доходу, що надає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
6. Військовослужбовці, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, мають право на одержання земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку в порядку, встановленому законодавством.
Органи місцевого самоврядування зобов’язані надавати земельні ділянки та в межах визначених законом повноважень допомогу в будівництві військовослужбовцям, батькам та членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або зникли безвісти за особливих обставин, а також особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби, якщо вони виявили бажання побудувати житловий будинок.
7. Військовослужбовці, які під час проходження служби не отримали у власність житло або грошову компенсацію за належне їм для отримання житло, мають право один раз протягом усього часу проходження ними військової служби одержати кредит для будівництва житлового будинку або придбання житла на строк до 20 років з погашенням загальної суми та процентів за кредитом за рахунок коштів, призначених у державному бюджеті на утримання Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
8. Військовослужбовці у разі укладення першого контракту мають право на компенсацію 50 відсотків першого внеску за кредитом, забезпеченим предметом іпотеки відповідно до Умов забезпечення приватним акціонерним товариством "Українська фінансова житлова компанія" доступного іпотечного кредитування громадян України, та додатково 100 тисяч гривень після першого року військової служби і 100 тисяч гривень - після другого року військової служби.
Компенсація, передбачена цим пунктом, надається військовослужбовцю один раз за весь час проходження ним військової служби.
Порядок та умови надання військовослужбовцям компенсації, передбаченої цим пунктом, визначаються Кабінетом Міністрів України.
9. Військовослужбовці у разі звільнення з військової служби за станом здоров’я, за віком, у зв’язку із скороченням штату або проведенням інших організаційних заходів, а також військовослужбовці, які на час звільнення мають вислугу в календарному обчисленні 20 років і більше або набули право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та на день звільнення з військової служби перебували на обліку осіб, які мають право скористатися державною підтримкою для реалізації права на житло, продовжують перебувати на такому обліку та користуються переважним правом на одержання житла в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі смерті особи, зазначеної в абзаці першому цього пункту, загибелі (смерті) або зникнення безвісти військовослужбовця за особливих обставин під час проходження військової служби, який перебував разом із членами сім’ї на обліку осіб, які мають право скористатися державною підтримкою для реалізації права на житло, сім’ї таких осіб зберігають право на одержання житла в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
10. Військовослужбовцям, які проходили військову службу у військових частинах (закладах, підрозділах, органах, з’єднаннях, установах), розташованих на територіях, включених у встановленому законодавством порядку до переліку територій, тимчасово окупованих Російською Федерацією, були забезпечені службовим чи іншим житлом та набули право власності на таке житло відповідно до законодавства і продовжують службу у військових формуваннях України та отримали статус внутрішньо переміщеної особи, а також членам їх сімей, які проживають разом з ними, надається житло або за їхнім вибором грошова компенсація за належне їм для отримання житло відповідно до цього Закону, без урахування належного їм житла, розташованого на тимчасово окупованій території, за умови їхньої згоди, посвідченої нотаріально, на передачу такого житла, розміщеного на тимчасово окупованій території, у власність органу, що забезпечує їх житлом, а також без урахування службового житла і житла для постійного проживання, розміщеного на такій території, одержаного ними відповідно до законодавства, чинного на час надання такого житла, за умови їхньої згоди, посвідченої нотаріально, на припинення права користування таким житлом.
Право власності військовослужбовця та членів його сім’ї на житло, розташоване на тимчасово окупованій території, набуває орган, що забезпечує їх житлом відповідно до цієї статті, за згодою таких осіб у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
11. Військовослужбовці, особи, звільнені з військової служби, та члени їх сімей, які на день втрати чинності Житловим кодексом України від 30 червня 1983 року № 5464-X перебували на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, за місцем проходження військової служби, залишаються на такому обліку та забезпечуються житлом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
12. Військовослужбовцям та членам їх сімей, які реалізували право на житло з використанням механізмів державної підтримки реалізації права на житло, визначених пунктом 8 цієї статті та статтею 27 Закону України "Про основні засади житлової політики", та набули житло у власність або отримали грошову компенсацію вартості житла відповідно до статті 35 Закону України "Про основні засади житлової політики", житло не може бути безоплатно надано у власність відповідно до цієї статті, крім випадків, встановлених законодавством.
13. Житло, придбане або збудоване за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, яке надається військовослужбовцям відповідно до цього Закону, може передаватися державними органами - головними розпорядниками бюджетних коштів у комунальну власність територіальних громад у порядку, встановленому законодавством.
Сервіси для юристів