Адвокати беруть участь в абсолютній більшості підготовчих судових засідань у кримінальних справах. І пасивна поведінка сторони захисту може призвести до незворотних наслідків порушення прав клієнта. Як упередити виникнення проблем?
У Комітеті НААУ з питань захисту прав людини продовжили вивчати особливості підготовчого судового засідання.
Нагадаємо, перша дискусія була присвячена питанням оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування та прокурора під час досудового розслідування, заперечення на ухвали слідчих суддів, витребування речей і документів.
Цього разу предметом другого круглого столу стали докази та їх джерела, клопотання про закриття провадження, заяви про залучення третіх осіб, а також питання складання досудової доповіді та зняття арешту з майна.
Секретар Комітету, голова секції з питань відновного правосуддя Ігор Свєтлічний зауважив, що джерелами доказів у випадку кримінального проступку (не злочину), крім визначених статтею 84 КПК, також є пояснення осіб, результати медичного огляду, висновок спеціаліста, показання технічних засобів, що мають функцію фото- і відеозапису.
«В подальшому ми побачимо, як можна легалізувати ці начебто «недопустимі докази» у випадку зміни правової кваліфікації правопорушення на більш тяжку кваліфікацію та перехід з розслідування кримінального проступку до розслідування злочину. Такі процесуальні джерела доказів не можуть бути використані у кримінальному провадженні щодо злочину, окрім як на підставі ухвали слідчого судді, що постановляється за клопотанням прокурора, - зазначив адвокат. - Згідно з вимогами ст. 309 КПК ці ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані лише під час підготовчого провадження. У разі задоволення слідчим суддею такого клопотання прокурора у кримінальному процесі для суду з’являться нові джерела доказів. На жаль, можливості подання відповідного клопотання для адвоката чинним КПК прямо не передбачено».
І.Свєтлічний звернув увагу, що деякі адвокати вважають підготовче провадження останньою можливістю реалізації права на збір або витребування доказів. Проте, зважаючи на п. 4 ч. 2 ст. 315 КПК, фактично це можна зробити на будь-якій стадії. А от на що адвокату дійсно треба звернути увагу, то це на аналіз обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, інших документів, що приєднуються як додатки.
«Чи має право адвокат вказувати суду на їх недоліки? Я вважаю, що так, тому що згідно з ч. 1 ст. 47 КПК захисник зобов’язаний використовувати всі засоби захисту, передбачені процесуальним кодексом та іншими законами. І одним із таких засобів є можливість поставити під сумнів те, що документи складені у порядок і спосіб, що передбачений законодавством, підкреслив І.Свєтлічний. - Складаючи обвинувальний акт, слідчий або прокурор досить часто порушують презумпцію невинуватості, називаючи особу такою, що вчинила кримінальне правопорушення замість того, що вона підозрюється у цьому. При цьому відповідні уповноважені особи забувають або ігнорують, що суд в подальшому оцінює докази і жоден доказ немає наперед встановленої сили. В даному випадку адвокат може застосувати такий механізм з метою захисту прав клієнта».
Виявлені недоліки можна і необхідно використовувати на користь підзахисного, починаючи з підготовчого засідання, переконана голова Комітету Ганна Колесник. Наприклад шляхом подання клопотання про повернення обвинувального акта.
«Коли на підготовчому судовому засіданні ви бачите недоліки, але посилаєтеся на них лише при апеляційному оскарженні, суд запитає вас, чому ви не згадували про це раніше, - пояснила адвокат. - Аналогічне запитання поставить і Європейський суд з прав людини, якщо справа дійде до Страсбургу. Таким чином виникає ситуація, яка може бути використана проти вас».
Втім, недоліки обвинувального акта іноді намагаються усунути в ході судового розгляду шляхом уточнення обвинувачення. На це звернув увагу заступник голови Комітету, голова секції з питань захисту прав ув’язнених Сергій Старенький.
Блог