Стаття 48. Гарантії прав концесіонерів

1. Держава гарантує додержання встановлених законодавством України умов для провадження концесіонерами діяльності, пов’язаної з виконанням концесійних договорів, а також прав і законних інтересів концесіонерів.

Концесіонерам забезпечується рівноправний режим здійснення господарської діяльності, що виключає застосування заходів дискримінаційного характеру.

Під час воєнного стану, введеного в Україні або окремих її місцевостях, обмеження платежів на користь концесіонера, що здійснюються як державна підтримка концесії, забороняється.

2. Державні органи та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не мають права втручатися в діяльність концесіонерів, пов’язану із здійсненням концесії, крім випадків, встановлених законом.

3. До концесійного договору застосовується гарантія стабільності законодавства.

Гарантія стабільності законодавства полягає у застосуванні до концесійного договору протягом строку його дії законодавства України, чинного на дату укладення концесійного договору, а саме цього Закону та прийнятих на його виконання підзаконних нормативно-правових актів, а також податкового законодавства у частині регулювання (встановлення) об’єкта оподаткування, бази оподаткування, ставок податків та податкових пільг.

Гарантія стабільності законодавства не застосовується до:

1) законодавства, що пом’якшує відповідальність концесіонера;

2) законодавства, що зменшує об’єкт оподаткування, базу оподаткування, ставки податків або встановлює нові податкові пільги (чи розширює їх), скасовує податки;

3) змін до законодавства, що не погіршують становище концесіонера.

Законодавство, зазначене у пунктах 1-3 цієї частини, застосовується до концесійного договору протягом строку дії концесійного договору з дня набрання чинності таким законодавством.

Концесійний договір може встановлювати порядок, умови та розмір компенсації втрат та збитків концесіонера, понесених внаслідок внесення до законодавства змін, що зумовили істотний негативний вплив на виконання концесіонером концесійного договору.

4. У разі прийняття державним органом або органом місцевого самоврядування рішення, що порушує права концесіонера, збитки, завдані йому внаслідок прийняття такого рішення, підлягають відшкодуванню в повному обсязі.

Концесіонери мають право на відшкодування збитків, завданих їм внаслідок дій, бездіяльності або неналежного виконання державними органами або органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами своїх обов’язків, передбачених законодавством України, у порядку, встановленому законодавством України.

5. У разі розірвання концесійного договору концесієдавець відшкодовує концесіонеру внесені ним економічно обґрунтовані інвестиції в частині, що не була відшкодована протягом дії такого договору, та/або вартість об’єкта концесії, а також, залежно від підстав розірвання концесійного договору, всі збитки, завдані достроковим припиненням такого договору. Методика розрахунку суми відшкодування, умови та порядок його здійснення регулюються концесійним договором.

6. На концесіонера не поширюється дія нормативно-правових актів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, якщо такі акти обмежують права концесіонера, визначені концесійним договором (крім приписів органів державного контролю та нагляду, що видаються відповідно до законодавства України з метою створення умов для безпечного ведення робіт, охорони довкілля, збереження здоров’я населення).

7. Концесіонер може бути наділений спеціальними або ексклюзивними правами, пов’язаними з реалізацією проекту концесії. Такі права визначаються в концесійному договорі та не можуть суперечити вимогам цього Закону.