Стаття 15. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності через два місяці з дня його опублікування.

2. Дія цього Закону також поширюється на об’єкти, визначені пунктами 4 і 6 частини першої статті 1 цього Закону, які пошкоджені або знищені внаслідок обставин, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (замінування, розмінування тощо), після припинення або скасування воєнного стану.

У такому разі заява про надання компенсації за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна подається до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації протягом трьох років з дати припинення або скасування воєнного стану на території, на якій розташований (розташовувався) пошкоджений або знищений об’єкт нерухомого майна.

3. Установити, що:

1) до заяв про надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна прирівнюються подані громадянами України до Реєстру пошкодженого та знищеного майна до набрання чинності цим Законом інформаційні повідомлення про знищення:

квартир, інших житлових приміщень у будівлі, будинків садибного типу (приватних житлових будинків), садових та дачних будинків;

об’єктів будівництва (будинків садибного типу (приватних житлових будинків), садових та дачних будинків), у яких були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів) та щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;

складових частин об’єктів будівництва (квартир, інших житлових приміщень у будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна;

2) особи, зазначені у підпункті 1 цього пункту, повинні подати у порядку, визначеному частиною другою статті 4 цього Закону, додаткові відомості, передбачені частиною шостою статті 4 цього Закону, та документи, визначені частиною сьомою статті 4 цього Закону;

3) компенсація за пошкоджені/знищені об’єкти нерухомого майна надається у межах бюджетних асигнувань.

4. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356):

статтю 1221 викласти в такій редакції:

" Стаття 1221. Місце відкриття спадщини

1. Місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні такого майна, або вимоги кредиторів.

2. На підставі отриманої першої заяви нотаріус заводить спадкову справу, яка підлягає державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України";

у статті 1230:

назву та частину першу викласти в такій редакції:

" Стаття 1230. Спадкування права на відшкодування збитків, моральної шкоди, сплату неустойки, отримання компенсації

1. До спадкоємця переходить право на відшкодування збитків, завданих спадкодавцеві у договірних зобов’язаннях, або право на відшкодування збитків, що належало спадкодавцеві відповідно до закону";

доповнити частиною четвертою такого змісту:

"4. До спадкоємця переходить право на отримання компенсації, яку відповідно до закону міг би отримати спадкодавець за його життя";

статтю 1232 - 1 доповнити частиною п’ятою такого змісту:

"5. Положення цієї статті поширюються також на договори щодо інвестування та/або фінансування будівництва об’єктів нерухомого майна, право на виконання будівельних робіт стосовно яких отримано до набрання чинності Законом України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому";

частини першу і третю статті 1277 викласти в такій редакції:

"1. У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов’язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

У разі якщо на об’єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно.

Заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця, а якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення - власниками або користувачами суміжних земельних ділянок. У такому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

Особи, які мають право або зобов’язані подати заяву про визнання спадщини відумерлою, мають право на одержання із Спадкового реєстру інформації про заведену спадкову справу та видане свідоцтво про право на спадщину";

"3. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна";

2) у статті 13 - 1 Закону України "Про нотаріат" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 39, ст. 383; 2009 р., № 13, ст. 161; 2021 р., № 45, ст. 361):