Стаття 3. Державна політика у сфері забезпечення енергетичної ефективності

1. Державна політика у сфері забезпечення енергетичної ефективності є невід’ємною частиною політики у сферах енергетики, економіки, сталого розвитку та охорони навколишнього природного середовища.

2. Основними заходами державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності є:

1) надання переваги енергоефективним заходам, які зменшують попит на енергію, при розробленні нормативно-правових актів, стратегічних документів державної політики та прийнятті рішень щодо фінансування заходів з розвитку об’єднаної енергетичної системи України, об’єктів газової інфраструктури чи об’єктів у сфері теплопостачання, якщо енергоефективні заходи є більш економічно доцільними (забезпечення дотримання принципу "Енергоефективність насамперед");

{Пункт 1 частини другої статті 3 в редакції Закону № 3764-IX від 04.06.2024 }

2) усунення регуляторних бар’єрів здійснення енергоефективних заходів;

3) зміцнення співробітництва між споживачами, виробниками, постачальниками енергії, виконавцями енергосервісу, органами державної влади та органами місцевого самоврядування з метою досягнення цілей та цільових показників у сфері забезпечення енергетичної ефективності;

4) популяризація та використання високоефективних технологій, систем енергетичного менеджменту, систем моніторингу споживання енергії;

5) стимулювання споживачів до підвищення енергоефективності, управління попитом та використання відновлюваних джерел енергії;

6) сприяння розвитку ринку енергосервісу;

7) сприяння розвитку ефективного централізованого теплопостачання та високоефективної когенерації, сприяння доступу до енергосистеми електроенергії від високоефективної когенерації;

8) сприяння проведенню систематичних комплексних досліджень у сфері енергоефективності для розробки наукових основ створення новітніх енергоефективних процесів і технологій.

3. Органи державної влади, визначені частиною першою статті 4 цього Закону, органи місцевого самоврядування забезпечують дотримання принципу "Енергоефективність насамперед" у разі прийняття рішень щодо стратегічного та енергетичного планування, фінансування та інвестицій. Принцип "Енергоефективність насамперед" передбачає застосування аналізу витрат і вигід, який враховує загальну ефективність інтегрованої енергетичної системи, безпеку постачання та економічну ефективність, а також сприяє найефективнішим рішенням для кліматичної нейтральності по всьому ланцюзі створення вартості, від виробництва енергії до кінцевого споживання енергії. Заходи, які відповідають принципу "Енергоефективність насамперед", включають (але не обмежуються ними) заходи, спрямовані на підвищення ефективності попиту на енергію, якщо вони є більш економічно ефективними, ніж інвестиції в інфраструктуру енергопостачання для досягнення цілей політики енергетичної ефективності.

{Статтю 3 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 3764-IX від 04.06.2024 }