Стаття 71. Заборонити здійснення розрахунків з бюджетом у негрошовій формі, в тому числі шляхом взаємозаліку, застосування векселів, бартерних операцій та зарахування зустрічних платіжних вимог у фінансових установах, за винятком операцій, пов'язаних з державним боргом України та наданими кредитами під державні гарантії для закупівлі сільськогосподарської техніки іноземного виробництва, а також розрахунків Міністерства оборони України, передбачених статтею 98 цього Закону, та операцій по сплаті податку на додану вартість при імпортуванні на митну територію України товарів, які ввозяться за прямими договорами для власних виробничих потреб (не передбачені для подальшого продажу), випадків, визначених у законах України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу" ( 911-15 ) та "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію" ( 554-15 ). ( Частина перша статті 71 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1801-IV ( 1801-15 ) від 17.06.2004 )
Положення цієї статті не поширюються на здійснення розрахунків з бюджетом шляхом застосування податкових векселів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України (імпорті) товарів, які підпадають під визначення кодів УКТ ЗЕД ( 2371а-14 ) 1001 10 00 90, 1001 90 99 00, 1002 00 00 00, протягом строку дії Закону України від 23 жовтня 2003 року "Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування щодо зернових культур" ( 1240-15 ). ( Статтю 71 доповнено частиною другою згідно із Законом N 1593-IV ( 1593-15 ) від 04.03.2004 - застосовується до платників податку на додану вартість (у тому числі підприємств з іноземними інвестиціями, незалежно від часу і форми внесення цих інвестицій) починаючи з 1 січня 2004 року згідно із Законом N 1708-IV ( 1708-15 ) від 12.05.2004 )
Стаття 72. Установити, що господарські організації:
державні і казенні підприємства та їх об'єднання сплачують за результатами фінансово-господарської діяльності 2003 року та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2004 році до загального фонду Державного бюджету України частину прибутку (доходу);
акціонерні, холдингові, лізингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), сплачують за результатами фінансово-господарської діяльності 2003 року та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2004 році до загального фонду Державного бюджету України частину чистого прибутку відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах.
Норматив і порядок відрахування частини прибутку (доходу), визначеної цією статтею, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 73. Продовжити до 1 січня 2005 року дію законів України "Про внесення змін до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 22 жовтня 1998 року N 208-XIV ( 208-14 ) та від 15 липня 1999 року N 967-XIV ( 967-14 ). Встановити, що збір з купівлі-продажу валюти протягом 2004 року справляється з операцій купівлі-продажу безготівкової валюти в розмірі 1,5 відсотка.
Стаття 74. Заборонити в 2004 році проводити реструктуризацію або списання заборгованості (недоїмки) суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами), надавати відстрочки щодо термінів її сплати, а також списання заборгованості суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками, фінансовою допомогою на зворотній основі до бюджету.
Стаття 75. Установити, що в 2004 році по населених пунктах, грошову оцінку земель яких не проведено, застосовуються ставки земельного податку, встановлені частиною другою статті 7 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 45, ст. 238; 1997 р., N 33, ст. 207; 1999 р., N 8, ст. 59; 2000 р., N 14-15-16, ст. 121; 2001 р., N 2-3, ст. 10; 2002 р., N 12-13, ст. 92; 2003 р., N 10-11, ст. 86) збільшені в 3,03 раза.
По сільськогосподарських угіддях та землях населених пунктів, грошову оцінку яких проведено і уточнено станом на 1 січня 2004 року, застосовуються ставки земельного податку, встановлені статтею 6 та частиною першою статті 7 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ).
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності та земельний податок сплачуються платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції) за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Звільнити, як виняток у 2004 році, від сплати земельного податку військові частини, військові навчальні заклади, науково-дослідні установи, які утримуються за рахунок бюджету та належать до сфери управління військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також підприємства Міністерства оборони України та органів і установ виконання покарань. Перелік зазначених підприємств із визначенням розмірів земельних ділянок затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням цієї пільги з відповідними органами місцевого самоврядування, а на території Автономної Республіки Крим - за погодженням з Верховною Радою Автономної Республіки Крим. При цьому земельні ділянки, які використовуються не за цільовим призначенням, враховуючи земельні ділянки, надані в оренду третім особам, обкладаються земельним податком у встановленому порядку. У разі невнесення податку в термін, визначений частиною третьою цієї статті для платників податку, дія частини другої статті 149 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 3-4, ст. 27) щодо надання згоди землекористувачами на вилучення земельних ділянок призупиняється. Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, сільські, селищні, міські ради відповідно до повноважень зобов'язані приймати рішення про вилучення цих земель і використовувати їх згідно із законодавством.
Установити, що в 2004 році звільнення від земельного податку, передбачене в пунктах 5-1 (в частині госпрозрахункових установ, організацій та підприємств), 6, 13, 17, 19, 23 частини першої статті 12 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 45, ст. 238; 1997 р., N 47, ст. 294; 2000 р., N 3, ст. 20, N 43, ст. 363, N 48, ст. 406; 2001 р., N 11, ст. 46, N 50, ст. 261; 2002 р., N 9, ст. 68, N 30, ст. 205; 2003 р., N 10-11, ст. 86), здійснюється на рівні 50 відсотків діючих ставок на відповідних територіях.
Установити, що у 2004 році пільги по платі за землю, визначені пунктами 3 і 4 частини першої статті 12 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 45, ст. 238; 2000 р., N 43, ст. 363; 2003 р., N 26, ст. 195, N 30, ст. 243), застосовуються до спеціалізованих санаторіїв України для реабілітації хворих та вітчизняних закладів культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, які утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, та громадських організацій інвалідів, їх підприємств і організацій, а також закладів фізичної культури та спорту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. ( Частина шоста статті 75 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1801-IV ( 1801-15 ) від 17.06.2004 )
Стаття 76. Платежі, які відповідно до цього Закону зараховуються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів і для яких законодавчо не визначені терміни їх сплати, сплачуються щомісячно в порядку, визначеному Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) для платежів, що мають базовий (звітний) період - календарний місяць.
По загальнодержавних та місцевих податках і зборах (обов'язкових платежах), для яких законодавчо не передбачено подання податкових декларацій (розрахунків), платники надають щомісячні розрахунки про належні до сплати суми обов'язкових платежів у порядку, визначеному законодавством для обов'язкових платежів з базовим (звітним) періодом - календарний місяць.
Своєчасно не внесені до бюджетів суми цих платежів вважаються податковим боргом та стягуються до бюджету в порядку, визначеному законодавством.
Стаття 77. Установити, що кошти, одержані від приватизації державного майна, та інші надходження, пов'язані з приватизацією та кредитуванням підприємств, зараховуються до державного бюджету у повному обсязі.
Стаття 78. Установити, що керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, податкової міліції (далі - працівників) та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.
( Положення частини другої cтатті 78 втрачає чинність, як таке, що визнане неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду N 20-рп/2004 ( v020p710-04 ) від 01.12.2004 ) Витрати на безоплатне або пільгове матеріальне і побутове забезпечення, на яке згідно з законами України мають право окремі категорії працівників, здійснюються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання цих бюджетних установ. До таких витрат належать: забезпечення форменим одягом, речовим майном, службовим обмундируванням; забезпечення безоплатною медичною допомогою; надання санаторно-курортного лікування та відпочинку для оздоровлення; надання жилого приміщення або виплата грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення; знижка плати за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія); безоплатний проїзд і перевезення багажу, безоплатне встановлення квартирної охоронної сигналізації і користування нею.
( Положення частини третьої cтатті 78 втрачає чинність, як таке, що визнане неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду N 20-рп/2004 ( v020p710-04 ) від 01.12.2004 ) Установити, що пільги, компенсації і гарантії, на які згідно з законами України мають право окремі категорії працівників бюджетних установ, щодо знижки плати за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія), безоплатний проїзд всіма видами міського пасажирського транспорту (за винятком таксі) та автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів, надаються у разі, якщо грошові доходи цих працівників менше величини прожиткового мінімуму, встановленої для працездатних осіб. ( Частина третя статті 78 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1801-IV ( 1801-15 ) від 17.06.2004 )
( Положення частини четвертої cтатті 78 втрачає чинність, як таке, що визнане неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду N 20-рп/2004 ( v020p710-04 ) від 01.12.2004 ) Розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом з грошовими доходами зазначених працівників не повинен перевищувати величини прожиткового мінімуму, встановленої для працездатних осіб.
Пільги в частині безоплатного користування квартирою з опаленням та освітленням відповідно до пункту "ї" частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я ( 2801-12 ), абзацу першого частини четвертої статті 57 Закону України "Про освіту" ( 1060-12 ) та частини другої статті 29 Основ законодавства України про культуру ( 2117-12 ) надаються за рахунок субвенції з державного бюджету на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, вивезення побутового сміття та рідких нечистот. ( Статтю 78 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 1801-IV ( 1801-15 ) від 17.06.2004 )
Стаття 79. Установити, що до членів сім'ї пільговика при наданні пільг належать: дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства 1 та 2 групи або інвалідами 1 групи; особа, яка проживає разом з інвалідом війни 1 групи та доглядає за ним за умови, що інвалід війни не перебуває у шлюбі; непрацездатні батьки; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, що має право на пільги, та проживає разом з ним.
Надати право органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування призначати житлові субсидії особам, які згідно із законодавством повинні забезпечуватися безоплатним житлом, опаленням та освітленням, за умови їх відмови користування такими пільгами.
Стаття 80. З метою покриття ризиків втрат бюджету, пов'язаних з проведенням податкової реформи, та досягнення реальності і збалансованості державного та місцевих бюджетів зупинити на 2004 рік дію:
1) частини третьої статті 6 Закону України "Про державний внутрішній борг України" ( 2604-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 41, ст. 598; 2002 р., N 12-13, ст. 92; 2003 р., N 10-11, ст. 86);
2) частини четвертої статті 28 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" ( 3659-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 50, ст. 472; 2000 р., N 41, ст. 343; 2002 р., N 12-13, ст. 92; 2003 р., N 10-11, ст. 86) в частині зарахування до спеціального фонду державного бюджету штрафів, накладених за порушення антимонопольного законодавства, та пені за прострочення їх сплати;
3) частин другої та шостої статті 16 (щодо умов надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами), пункту 1 частини першої статті 31 (щодо зарахування 60 відсотків платежів за видобування корисних копалин загальнодержавного значення до бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів областей, міст Києва і Севастополя), частини першої статті 33 (щодо спрямування відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, на розвиток мінерально-сировинної бази) та частини першої статті 34 (щодо визначення розміру збору за видачу спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами) Кодексу України про надра ( 132/94-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 36, ст. 340; 2001 р., N 2-3, ст. 10; 2002 р., N 12-13, ст. 92; 2003 р., N 10-11, ст. 86);
4) частин першої та третьої статті 91 Лісового кодексу України ( 3852-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 17, ст. 99; 2001 р., N 2-3, ст. 10; 2002 р., N 12-13, ст. 92; 2003 р., N 10-11, ст. 86) в частині зарахування 20 відсотків платежів до бюджету Автономної Республіки Крим та бюджетів областей, а також визначення напрямів спрямування цих коштів;
5) частини другої статті 12 і пункту "ж" частини першої статті 77 Основ законодавства про охорону здоров'я ( 2801-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 4, ст. 19; 2003 р., N 10-11, ст. 86); ( Пункт 5 частини першої статті 80 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1801-IV ( 1801-15 ) від 17.06.2004 )
Сервіси для юристів