Стаття 37. Розгляд справ про порушення профільного законодавства

1. Метою розгляду справ про порушення профільного законодавства (далі - справи про правопорушення) є:

1) захист осіб, які не вчиняли порушень профільного законодавства, від притягнення до відповідальності;

2) притягнення до відповідальності осіб, які вчинили порушення профільного законодавства;

3) застосування належних правових процедур врегулювання наслідків вчинення порушень профільного законодавства.

2. Комісія за результатами здійснення нагляду, проведення інспекцій або розслідувань на ринках капіталу та організованих товарних ринках має право притягати до відповідальності осіб, винних у порушенні профільного законодавства.

Порядок розгляду справ про порушення профільного законодавства (далі - порядок розгляду) встановлюється Комісією як колегіальним органом.

3. Керівник Колегії уповноважених на розгляд справ протягом одного робочого дня, наступного за днем отримання акта про правопорушення разом з доданими до нього матеріалами, на підставі яких здійснювалася підготовка такого акта, та з коментарями, пропозиціями, поясненнями та/або запереченнями (за наявності) особи, щодо якої складено такий акт, або отримання угоди про врегулювання, визначає уповноваженого на розгляд справ, який здійснюватиме розгляд справи про правопорушення.

У разі спричинення істотної шкоди інвесторам, залежно від тяжкості або тривалості порушення профільного законодавства, обсягів діяльності особи, яка вчинила таке порушення, або величини доходів, які були отримані нею внаслідок його вчинення, або збитків, яких їй вдалося уникнути, та в інших випадках, передбачених порядком розгляду, керівник Колегії уповноважених на розгляд справ у строк, встановлений абзацом першим цієї частини, визначає декількох уповноважених на розгляд справ, які здійснюватимуть розгляд справи про правопорушення.

4. Уповноважений на розгляд справ у процесі проведення розгляду справи про правопорушення має право:

1) розглядати питання щодо притягнення особи, винної у порушенні профільного законодавства, до відповідальності, передбаченої цим Законом;

2) вимагати надання будь-якої інформації (незалежно від способу її збереження або відображення), необхідної для здійснення розгляду справи;

3) залучати для розгляду справи експертів, перекладачів, свідків;

4) проводити, зокрема з використанням відео-, аудіозв’язку, опитування свідків.

У разі прийняття уповноваженим на розгляд справ рішення про проведення опитування свідків, передбаченого цим пунктом, він зобов’язаний не пізніше ніж за три робочі дні до дня опитування у порядку, визначеному Комісією як колегіальним органом, письмово повідомити свідка про проведення опитування. Повідомлення про проведення опитування може містити вимогу до свідка з’явитися для проведення опитування до приміщення Комісії. За згодою свідка його опитування може бути проведено до дати, зазначеної у повідомленні про проведення опитування.

Свідок має право обрати письмову форму проведення опитування, передбаченого цим пунктом, у порядку, визначеному Комісією як колегіальним органом. Обрання письмової форми проведення опитування не вважається відмовою від опитування. У разі обрання письмової форми проведення опитування свідок протягом трьох робочих днів надає у письмовій формі відповіді на запитання уповноваженого на розгляд справ та підписує документ з такими відповідями;

5) направляти особі, щодо якої складено акт про правопорушення, запит про вжиття заходів;

6) затверджувати угоду про врегулювання;

7) застосовувати заходи впливу контрольного характеру;

8) видавати розпорядження про усунення порушення профільного законодавства;

9) здійснювати інші права, передбачені цим Законом.

5. Особа, щодо якої складено акт про правопорушення або з якою укладено угоду про врегулювання, у процесі проведення розгляду справи про правопорушення має право:

1) отримувати правничу допомогу;

2) отримувати копії постанов, що виносяться уповноваженим (уповноваженими) на розгляд справ;

3) ознайомлюватися з матеріалами справи, виготовляти з них копії (крім документів, що містять інформацію з обмеженим доступом);

4) надавати коментарі, пропозиції, пояснення та/або заперечення, які підлягають обов’язковому долученню до матеріалів справи;

5) надавати інформацію, документи, докази та заявляти клопотання, у тому числі щодо залучення експертів, свідків;

6) ініціювати укладення, укладати угоду про врегулювання;

7) оскаржувати в судовому порядку винесені щодо неї уповноваженим (уповноваженими) на розгляд справ постанови, видані розпорядження та інші документи;

8) здійснювати інші права, передбачені законом.

6. Свідки мають право:

1) отримувати правничу допомогу;