Присічний строк оскарження рішень Антимонопольного комітету та ризики формальної необізнаності бізнесу

Оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України належить до тих категорій спорів, у яких процесуальна своєчасність має не менше значення, ніж обґрунтованість претензій до самого рішення державного органу.

Суб’єкт господарювання може мати змістовні заперечення щодо процедури розгляду антимонопольної справи, повноти дослідження доказів, доступу до матеріалів або правильності кваліфікації його поведінки. Проте такі аргументи фактично не отримають судової оцінки, якщо позов подано після закінчення спеціального строку, встановленого для оскарження рішення Антимонопольного комітету.

За оцінкою LIGA360, ключова проблема полягає в тому, що цей строк є присічним. Це означає, що він не зупиняється, не переривається і не може бути поновлений судом незалежно від причин пропуску.

Для суб’єктів господарювання така конструкція створює підвищений ризик. Початок перебігу строку може бути пов’язаний не лише з фактичним отриманням рішення, а й із моментом, коли відповідно до встановленої законом процедури рішення вважається врученим.

Тому відсутність у підприємця або компанії паперового примірника рішення ще не означає, що строк на його оскарження не розпочався.

Двомісячний строк як самостійна перешкода для задоволення позову

Частина перша статті 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” встановлює спеціальний строк, протягом якого заявник, відповідач або третя особа можуть оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України.

Такий строк становить два місяці з дня одержання відповідного рішення.

Як зазначає LIGA360, особливість цієї норми полягає в прямій законодавчій забороні поновлення строку. Відповідно, суд не може оцінювати поважність причин його пропуску так, як це зазвичай відбувається щодо процесуальних строків.

У цій категорії спорів закінчення двомісячного строку має матеріально-правові наслідки. Воно є самостійною підставою для відмови у позові про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету.

Отже, навіть потенційні порушення під час розгляду антимонопольної справи не усувають необхідності дотримання строку звернення до суду.