Причини, які перешкоджають ефективній роботі правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю

Ключові причини розгулу злочинності та безпорадності правоохоронної системи, а також можливі шляхи врегулювання даних проблем (частина 3 - заключна).

Читайте статтю: Олексій Баганець: Чому правоохоронна система в Україні стала безпорадною, а злочинність динамічно захоплює регіони?

Причини будь-яких правопорушень — це соціальні явища різних властивостей, що призводять до їх вчинення на масовому, груповому та індивідуальному рівнях у будь-якій відносно самостійній сфері суспільства. Варто зауважити, що для того, щоб позбутися будь-якої проблеми, потрібно спочатку виявити «корінь» (причини) її існування. Саме тому, я і зупинюсь на основних причинах росту злочинності, які потрібно негайно усунути, щоб держава в лиці правоохоронних органів могла забезпечити захист громадян від злочинних посягань, як це і вимагається Основним Законом України.

Але, перш за все, хотілося б спростувати офіційні заяви про стан і причини погіршення криміногенної ситуації в державі, які регулярно озвучують наші очільники правоохоронних відомств, відводячи увагу суспільства від такої загрозливої проблеми. Так, не являються основними чинниками зростання злочинності: ні військова ситуація на Сході України, ні вимушені переселенці з Донбасу, ні наявність неконтрольованого обігу зброї на території України, ні тим більше - так званий «закон Савченко». Звісно, перераховані причини впливають, в певній мірі, на рівень злочинності, але, вони аж ніяк не є тими ключовими проблемами, завдяки яким саме «реформатори» в т.ч. і в коридорах нашої влади, довели Україну до таких критичних показників.

Згадайте новину: Генпрокурор Луценко: криміногенна ситуація в Україні є дуже гострою

Не претендуючи на істину в останній інстанції, все ж висловлю свої особисті міркування щодо основних причин розгулу злочинності та панування, фактично, обстановки безкарності осіб, які їх вчиняють:

1) Неправильне, безграмотне, непрофесійне та затяжне «реформування» правоохоронної системи.

Про провальні, непродумані та непрофесійні підходи до реформування правоохоронних органів, в першу чергу, Національної поліції України та прокуратури, вже годі й говорити. Попри сплину більше 2-х років цієї «діяльності», проблема боротьби зі злочинністю не тільки не зникла, а навпаки стала набирати ще більшої ваги. Поясню чому.

Головне, чого вдалося домогтися нинішній владі, за участю так званих «реформаторів», які, як правило, діяли не в інтересах нашої держави, це знищити саму «систему правоохоронних органів», яка до цього діяла фактично як один організм, координуючи спільно свої зусилля у боротьбі із злочинністю на рівні держави та на місцях під наглядом Генеральної прокуратури України та її регіональних прокурорів, які мали право реагувати на бездіяльність тих чи інших керівників правоохоронних органів. На підставі обов’язкових аналізів за рік і узагальнень стану злочинності та вжитих заходів на протидію їй, прокурори інформували органи влади та громадськість, а також спільно із керівниками МВС і СБУ з’ясовували причини росту злочинності в цілому в державі і в окремих регіонах, на підставі чого розробляли спільні заходи по їх усуненню та контролювали виконання.

Прийнявши в жовтні 2014 року новий Закон «Про прокуратуру», наша, так звана, демократична влада, зазначені повноважені прокурорів ліквідовала, а тим самим – і координація діяльності правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю!