Представник юридичної особи - повноцінний учасник кримінального провадження

Однією з цікавих і важливих новел Кримінального процесуального кодексу України 2012 року є поява нового учасника процесу – Представника юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження. Статус такого учасника визначений статтею 64-1 КПК України, яку введено в дію з 23 травня 2013р.

Визнання юридичних осіб повноцінними учасниками кримінального провадження надало таким особам досить потужні і ефективні інструменти захисту своїх прав і інтересів. В тому числі від свавілля та незаконного тиску з боку недобросовісних правоохоронців. Так, у відповідності до ст. 64-1 КПК України, представник юридичної особи в кримінальному провадженні має право: знати у зв’язку з чим здійснюється провадження; давати пояснення; збирати і подавати докази; брати участь в процесуальних діях, ставити запитання, подавати зауваження і заперечення; заявляти клопотання і відводи; оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, суду; знайомитись із протоколами; одержувати копії процесуальних документів; застосовувати технічні засоби; а також інші, передбачені законом права.

Читайте статью: Юридические лица в уголовном процессе — обыски, выемки, допросы, аресты имущества

В той же час, перелічені способи захисту не досить часто і не в повній мірі використовуються колегами адвокатами і юристами підприємств. Перш за все - через труднощі в залученні до участі в провадженні та через відсутність сталої практики і чітких алгоритмів дій.

В свою чергу, слідчі і прокурори майже завжди не зацікавлені в появі нового учасника процесу з відповідними правами, клопотаннями та скаргами. Досить часто, отримавши клопотання від представника юридичної особи, органи досудового слідства обмежуються відповідями: «ви не є учасником (стороною) провадження», «клопотання не підлягає розгляду», і таке інше. Також, досить поширеними є випадки залишення звернень представника юридичної особи взагалі будь-якої письмової відповіді.

Практика захисту прав і інтересів юридичних осіб в кримінальних провадженнях також ускладнюється недосконалістю законодавства та відсутністю системної узгодженості норм кримінального і кримінального процесуального кодексів. Відсутністю чіткого розмежування понять «кримінальне провадження щодо юридичної особи» та «заходи кримінально-правового характеру.»

Вважаю, що оскільки чинним КПК України не передбачено жодного окремого чи особливого порядку здійснення кримінального провадження щодо юридичних осіб, то таке провадження повинно здійснюватись в загальному, визначеному законом порядку. Відповідно, кожна юридична особа, діяльність якої є «предметом уваги» в кримінальному провадженні, має право приймати участь в такому провадженні і активно захищати свої права та інтереси, керуючись наступними нормами законодавства:

- Статтею 59 Конституції України кожному гарантовано не лише право на захист, а і право на правову допомогу, для забезпечення якого діє адвокатура.

- Статтею 7 КПК України визначені загальні засади кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень, змагальність сторін та свобода в наданні своїх доказів і доведення їх переконливості, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, розумність строків, диспозитивність.

Відповідно, залучення до участі в провадженні представника юридичної особи тільки сприятиме дотриманню і забезпеченню цих засад, а недопущення адвоката до участі в провадженні - прямим їх порушенням.