Правові висновки ВС щодо оскарження дій органів ДФС під час призначення податкових перевірок.

І. Платник податків не надає пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту є підставою проведення перевірки.

Верховний Суд залишаючи без задоволення касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС зазначив, що документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (п.п.78.1.4 ПК України).

Вимоги до запиту встановлені п.п.73.3 ст. 73 ПК України, а саме: такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції щодо незаконності спірного наказу, оскільки виданий до закінчення 15-денного строку наданого Товариству.

Постанова КАС/ВС від 24.01.2019 р. №813/1012/18.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/79410393

ІІ. Якщо допуск до податкової перевірки відбувся, оскарження права на її проведення втрачено.

Верховний Суд залишаючи без задоволення касаційну скаргу Аудиторської фірми, а рішення судів попередніх інстанцій без змін зазначив, між тим, що платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки, зокрема виїзної, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.