Право на спілкування з дитиною. Фемідо, розсуди, врятуй та збережи!

З роками у нашому суспільстві склались деякі стереотипні норми та твердження з приводу відносин у сім'ї та у випадку їх розірвання.

Користуйтеся консультацією: Як домогтися виконання встановленого порядку побачення з дитиною (мати перешкоджає)

Зараз поговоримо про такий «екстремальний» аспект як позбавлення батьківських прав, стереотипний підхід та хибне сприймання, що пов'язані з ним. У тому числі з боку судової системи, дій соціальних та інших органів, в основу чого спочатку лягло дещо неправильне трактування законодавчих норм, що переросло в практику. Однак від цього не змінюється сама суть.

У суспільстві, позбавлення батьківських прав у ряді випадків перетворилося на інструмент маніпуляцій, погроз та шантажу і не тільки з боку одного з батьків, а і як метод тиску з боку тих чи інших державних служб, коли погрожують батькам позбавленням батьківських прав та розривом будь-якого контакту з дитиною. Тому це питання в Україні оповите таємничими й зловісними міфами, а для багатьох є не до кінця зрозумілим. Cвого роду страшилкою для батьків, які не розбираються в законодавстві України.

Однак, якщо навіть поверхово ознайомитись з правовою базою, то вбачається що:

«… Близькі стосунки з одним із батьків, який живе окремо - це право кожної дитини...»

Пункт 3 статті 9 ухваленої Генеральною Асамблеєю ООН Конвенції про права дитини, встановлює, що країни, які приєдналися до Конвенції, поважають право дитини, роз'єднаної з батьками зберігати регулярні особисті стосунки та прямий контакт з одним із батьків.

Те саме встановлює чинний в нашій країні та наявний Закон про захист дітей, в якому йдеться про те, що дитина, яка роз'єднана з одним або обома батьками, має право зберігати особисті стосунки та контакт з обома батьками. В Законі про захист дітей також говориться про те, що дитина, батьки якої проживають у різних державах, має право на особисті контакти та відносини з обома батьками.

У законодавстві України все це передбачено, проте стереотипне мислення та міфи настільки вкоренилися у свідомості людей, що все інше не одразу сприймається. Але все змінюється. Тяжко, повільно, з колосальною протидією, але змінюється.

Фактично, навіть позбавлення батьківських прав не є причиною розірвати ВСІ контакти з дитиною і не брати участі в її житті. Суть такого кроку у тому, що той з батьків, якого позбавляють батьківських прав, втрачає можливість приймати важливі рішення, які надалі будуть впливати на життя дитини, таки як - де вона буде здобувати освіту, розвиватися, жити, відпочивати й т. д.

Але права на комунікацію з дитиною - воно не забирає. Більш того, навіть потрапляння до в'язниці одного з батьків - не є принциповим фактором, який лишає дитину права комунікації з ним. Єдиним виключенням є випадок, коли спілкування згубно впливає на дитину.