Правки в УПК: несколько лет на экспертизу и видеофиксация с перебоями

Пока юридическое сообщество продолжает дискутировать по поводу необходимости модернизации Уголовного процессуального кодекса, парламентарии внесли в него изменения, которые могут заблокировать работу стражей порядка, адвокатов и судов.

Строки без ліку

Разом з появою нових Цивільного та Господарського процесуальних кодексів, а також Кодексу адміністративного судочинства, зазнав утручання реформаторів і КПК. Щодо трьох перших точилися запальні дискусії, тоді як зміни до четвертого не зумовили широкого обговорення. Тим часом кодекс, окрім суто редакторських правок на кшталт заміни словосполучення «Верховний Суд України» на «Верховний Суд», доповнили низкою цікавих положень.

Одним з них є так звана поправка Лозового, яка стосується строків досудового розслідування та порядку їх обчислення. Незважаючи на те що під час голосування у Верховній Раді пропозицію щодо скорочення таких строків підтримали всього 52 народні депутати, зміни до ст.219 КПК були схвалені.

У підсумку отримуємо таке: строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань до моменту вручення підозри становить 2, 3 і 6 місяців (залежно від тяжкості злочину). Після вручення повідомлення про підозру строки можуть бути подовжені: до трьох місяців — керівником місцевої прокуратури, заступником Генерального прокурора, до 6 та 12 місяців — слідчим суддею.

Практичні нюанси втілення цих норм у життя фахівці обговорили під час круглого столу «5 років захисту за новими правилами. Потреба в модернізації КПК. Що на часі?», організованого Асоціацією правників України.

Зокрема, було зауважено, що й у першому, й у другому випадку строки можуть бути подовжені. Причому кількість таких подовжень не обмежена, що, власне, нівелює ідею пришвидшення процесу. Цікавою видається й позиція законодавця з приводу подовження строку до трьох місяців керівником місцевої прокуратури або заступником Генпрокурора. Тобто ні інший прокурор, ні Генеральний можливості подовжувати такий строк не має. Чому — залишається незрозумілим.

Формальне право

Цікавість фахівців викликають і зміни щодо обшуку. Дуже позитивно правники висловилися про новації в ст.234 КПК, зокрема стосовно того, що в разі відмови слідчого судді в задоволенні клопотання про дозвіл на обшук орган досудового розслідування втрачає змогу звернутися з таким клопотанням повторно. Тобто, вважають юристи, правоохоронцям доведеться ретельніше підходити до обґрунтування необхідності проведення обшуку.

Надзвичайно зраділа правова спільнота змінам, унесеним до ст.236, відповідно до яких до обшуку має бути допущений захисник чи адвокат. Однак радість починає згасати, варто лишень дочитати речення до слів «повноваження якого (а це стосується як адвоката, так і захисника) підтверджуються згідно з положеннями ст.50 КПК». А там читаємо, що повноваження підтверджуються свідоцтвом про право на адвокатську діяльність та ордером або договором про надання безоплатної правової допомоги. А ордер чи договір з’являються вже після набуття клієнтом певного процесуального статусу.

Як правило, обшуки проводяться раніше або за фактовими справами. Тож у питанні допуску адвокатів, переконані практики, мало що зміниться.