ПРАВА ЛЮДИНИ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

Забезпечення прав людини у кримінальному провадженні полягає в наданні відповідному суб’єкту, який залучається чи допускається у дане провадження ефективних засобів захисту у випадку їх порушення. І це цілком логічно, адже про ефективне забезпечення будь-якого права може йтися лише тоді, коли існує ефективний механізм його захисту. У свою чергу механізм захисту має свою структуру:

- по-перше, право на захист, що визначається як передбачена Конституцією України й іншими законами можливість людини використовувати для захисту свого права власне дозволені законом дії або звернутися до компетентних державних або міжнародних органів (організацій) з вимогою примусити зобов’язану особу до правомірного обов’язкового поводження (право на користування будь-якими передбаченими законом процесуальними правами і процедурами, встановленими для конкретної форми захисту права; право на оскарження в судовому порядку рішення компетентного органу в конкретній справі тощо);

- по-друге, форми захисту, які визначаються як регламентований правом комплекс особливих процедур, здійснюваних правозастосовними органами (наприклад судом, прокурором) і самою уповноваженою особою у межах правозахисного процесу іспрямованих на поновлення (підтвердження) порушеного (оскарженого) права;

- по-третє, примусові засоби захисту. Вони являють матеріально-правові та процесуальні норми і процедури, використовувані юрисдикційними органами на вимогу уповноваженої особи для примусового поновлення його порушеного (оскарженого) права. Зазначимо, що у кримінальному провадженні механізм захисту конституційних прав громадян повинен діяти постійно, оскільки його пасивність і бездіяльність може призвести до суспільно небезпечних наслідків, які можуть виявитися у масових обмеженнях та порушеннях прав і свобод, у занепаді загальнолюдських гуманістичних цінностей, у зростанні правового нігілізму, що зрештою призводить до порушення засад законності, рівності громадян перед законом і судом та ін. Призначення механізму захисту конституційних прав громадян у кримінальному провадженні полягає у зростанні поваги до людської гідності, її особистого життя, безперечного і невідкладного вжиття відповідних заходів у випадках порушення прав і свобод особи.
Внутрішньодержавний захист прав і свобод особи поділяється за суб’єктами здійснення цього захисту на:

- судовий;

- прокурорський;

- захист конституційних прав громадян захисником;

- захист Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини;

- захист прав людини і громадянина громадськими правозахисними організаціями.
Міжнародно-правовий захист конституційних прав громадян порушених під час кримінального провадження знайшов своє відображення в діяльності Європейського Суду з прав людини.
Діяльність відповідних суб’єктів виражається в правових і організаційних заходах спрямованих на: - захист людини, її життя, здоров’я, прав, свобод та законних інтересів незалежно від віку, статі, національної, расової приналежності, мови та ін.;

- недопущення (припинення) у своїй діяльності незаконних обмежень і порушень
прав, свобод та законних інтересів громадян (звільнення необґрунтовано заарештованого чи затриманого та ін.);