Права дітей, народжених поза офіційним шлюбом

Наразі, в нашій країні, кількість, так званих, “цивільних шлюбів” перевищує кількість зареєстрованих. Згідно зі статистикою Євростату, кожна третя дитина в Європі народжується поза офіційним шлюбом. Рекордсменом є Франція, де поза шлюбом народжуються 60% дітей. В Україні ж – кожна п’ята дитина.

Незареєстрований шлюб абсолютно нормально сприймається соціумом. Почастішали “поліаморні шлюби” – домовленість між чоловіком та жінкою, що вони можуть мати інших партнерів, але це не є приводом для розірвання їхніх стосунків.

Загальновживані поняття “цивільний шлюб”, “громадянський шлюб” у законодавстві України відсутні.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Згідно ч.2 ст.21 Сімейного кодексу України проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.

Правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття (ч.1 ст. 6 СК України).

Відповідно до статті 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Правовий зв’язок між дитиною та матір’ю і батьком виникає на підставі відповідного актового запису про народження та підтверджується свідоцтвом про народження незалежно від наявності шлюбу між батьками. Тому кожна дитина, при реєстрації народження якої визначаються мати та батько, має щодо них рівні права та рівні обов’язки.

Відповідно до ст.25 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини.

Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається:

1) за заявою матері та батька дитини;