Практика ЄСПЛ в контексті обшуків у адвокатів

Реформи в країні – 2016 призвели до сплеску обшуків не лише у відомих бізнесменів, держслужбовців та політиків, а і у їхніх адвокатів. Відому активність в цьому сенсі проявило Національне антикорупційне бюро України.

В такому ракурсі стало доцільною обізнаність із практикою Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) стосовно дотримання гарантій адвокатської діяльності.

За аналізом проблем, пов’язаних із обшуком офісів чи інших приміщень адвокатів, суд наголошує на необхідності дотримання гарантій професійної діяльності (зокрема, забезпечення обов’язкової присутності на слідчій дії незалежних осіб – представників органів адвокатського самоврядування, які розмежовуватимуть документи, що відносяться до адвокатської таємниці, від тих, що можуть бути вилучені в ході обшуку), а також на чіткому формулюванні в ордері на обшук/ухвалі суду матеріалів, що підлягають вилученню. При цьому, обов’язково мають бути конкретизовані причини вважати місцем знаходження матеріалів, що цікавлять слідство, саме офіс адвоката. Окрім того, суд зазначає на необхідності правоохоронним органам при зверненні до суду для отримання дозволу на обшук враховувати негативні наслідки такого обшуку, що можуть бути завдані професійній репутації адвоката.

Користуйтесь консультацією: Обшук володіння адвоката: алгоритм протидій

Згідно з п.п. 62, 63 Рішення «Головань проти України» ЄСПЛ визначив, що «відповідні гарантії, такі як присутність та дійова участь незалежного спостерігача, завжди повинні бути доступними під час обшуку офісу адвоката для забезпечення того, щоб матеріал, який захищається адвокатською таємницею, не було вилучено. При цьому такий спостерігач повинен мати обов’язкову юридичну кваліфікацію, щоб фактично брати участь у процесі. Крім того він також повинен бути зв’язаний адвокатською таємницею, щоб гарантувати захист конфіденційного матеріалу та прав третіх осіб. Нарешті, спостерігач повинен бути наділений необхідними повноваженнями, щоб бути спроможним запобігти під час аналізу процесу будь-якому можливому втручанню в адвокатську таємницю».

Предметна практика такої участі незалежних спостерігачів, зокрема, членів Комітету захисту прав адвокатів в складі Ради адвокатів Київської області, свідчить про доволі часте ігнорування правоохоронними органами їхніх вимог про дотримання адвокатської таємниці та заяв про недопущення огляду і вилучення відповідних документів. Крім внесення зауважень та заперечень до протоколу обшуку представник органу адвокатського самоврядування не наділений жодними іншими спеціальними повноваженнями. Повноваження запобігти порушенням міг б бути обов’язок зупиняти дії по остаточному вилученню документа до моменту вирішення слідчим суддею питання чи відноситься такий документ до професійної таємниці. Іншим ефективним засобом відновлення справедливості могло б бути право оскарження неправомірних дій правоохоронців до слідчого судді.

Користуйтесь консультацією: Пам’ятка для адвокатів на випадок перешкоджання правомірній професійній діяльності

Варто зауважити, що питання порушення права на повагу до житла, гарантованого пунктом 1 статті 8, шляхом здійснення обшуку офісу та житлових приміщень адвоката і вилучення документів ЄСПЛ вирішено, в тому числі в Рішеннях «Бак проти Німеччини», «Німітц проти Німеччини», «Головань проти України» та додаткових питань не викликає. Зокрема, ЄСПЛ в Рішенні «Бак проти Німеччини» ЄСПЛ встановив, що «поняття "житло" у пункті 1 ст. 8 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) охоплює не лише приватне житло особи. Він наголошує, що слово domicile у французькій версії ст. 8 Конвенції має ширшу конотацію, ніж слово "житло", і може поширюватися, наприклад, на приміщення, в якому особа займається професійною діяльністю». В тому числі, ст. 8 Конвенції поширюється і на офіс адвоката.

Крім того, в Рішенні «Німітц проти Німеччини» ЄСПЛ зазначив, що професійна діяльність адвоката дуже тісно пов’язана з приватним життям в розумінні ст. 8 Конвенції. Згідно з п. 37 вказаного Рішення суд встановив, що при здійсненні обшуку офісу адвоката відбулося посягання на професійну таємницю в тій мірі, що не співвідноситься з обставинами; в зв’язку з чим суд наголосив, що посягання на професійну таємницю адвоката може мати негативні наслідки при здійсненні правосуддя і тим самим порушувати права, гарантовані ст. 6 Конвенції. В додаток до цього, ЄСПЛ зазначив, що супутній розголос факту проведення обшуку адвокатського офісу може негативно вплинути на професійну репутацію в очах як клієнтів адвоката, так і суспільства в цілому. Тому обшук приміщення адвоката в даному випадку становить порушення ст. 8 Конвенції.