Головна Блог Аналітична стаття Статті Практичні аспекти справ окремого провадження про оголошення фізичної особи померлою

Практичні аспекти справ окремого провадження про оголошення фізичної особи померлою

05.06.2024
Переглядів : 1084

Під тиском обставин тривалої агресивної війни, значних людських втрат зростає кількість людей, зниклих безвісти. В Україні майже 37 тисяч людей вважаються зниклими безвісти, включаючи цивільних і військових, повідомляє Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець, реальна кількість може бути більшою.

За інформацією органів Національної поліції, з початком російського вторгнення кількість зниклих зросла в 4 рази, на сьогодні нерозшуканими залишаються 50 150 осіб. За оцінками міжнародних організацій, в Україні зниклих безвісти від 30 000 до 40 000 осіб, багато з них загинули, але не ідентифіковані, інші були викрадені, полонені, депортовані до Росії, розлучені зі своїми родинами або стали жертвами торгівлі людьми.

Така динаміка впливає на необхідність впорядкування соціальних і правових зв’язків за участю осіб, зниклих безвісти, що зумовлює розширення використання відповідних цивільно-правових конструкцій, якими є визнання особи безвісно відсутньою та оголошення її померлою.

Відповідно під впливом цих обставин кількість справ про оголошення особи померлою зростає, ця юридична конструкція користується все більшим попитом у судовій і нотаріальній практиці, одночасно породжує низку новітніх проблем. Слід відмітити, що сучасна законодавча модель безвісної відсутності особи і оголошення особи померлою, практика застосування коріняться на потребах вирішення проблем, що склалися у віддаленій історичній перспективі, під впливом наслідків подій Другої світової війни 1939 — 1945 р.р. Але потреби сьогодення, зміни напрямків розвитку суспільства, динаміка наукових та соціальних технологій вимагають переформатування цієї моделі в різних аспектах, коригування судової практики, відповідних змін також і в нотаріальній практиці стосовно оформлення спадкових прав після осіб, оголошених померлими.

Загальні положення та підстави оголошення осіб померлими

Оголошення померлим представляє собою судове визнання померлою фізичної особи, про яку за місцем постійного проживання відсутні будь-які відомості про місце її перебування протягом установленого законодавством строку.

Аналіз наведеного визначення свідчить, що за відсутності достовірних даних про особу суд завжди буде виходити з певних припущень, звертаючись при цьому до непрямих доказів.

Враховуючи, що конструкція безвісної відсутності ґрунтується на припущеннях, при її застосуванні, особливо у сфері спадкування, виникають питання підтвердження або спростування цих припущень, достовірності чи недостовірності фактичних обставин і доказів, що стали підставою для оголошення особи померлою.

При оголошенні особи померлою суд виходить з презумпції смерті особи, тобто припущення, що на момент розгляду справи особи немає в живих, однак встановити це достеменно неможливо. Оголошення особи померлою здійснюється судом на підставі непрямих доказів або у зв’язку з тривалою безвісною відсутністю. Оголошення особи померлою є юридичною фікцією, певним юридико-технічним прийомом, коли визнаються дійсними юридичні факти і обставини, які відсутні у реальному житті.

Свого часу Верховний Суд України роз’яснив судам, що оголошення фізичної особи померлою — це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті (п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»).

У ст. 46 Цивільного кодексу України визначені як підстави оголошення фізичної особи померлою, так і встановлені строки, сплив яких є необхідним для ухвалення судом відповідного рішення. При застосуванні цієї статті слід ураховувати, що кожна з наведених у ній підстав є самостійною для визнання особи такою, що померла, і залежно від підстав визнання особи такою, що померла, визначається строк, протягом якого мають бути відсутні відомості про особу у місті її постійного проживання. Дотримання наведених строків є обов’язковою умовою, у випадку якщо на момент звернення до суду визначений ст. 46 ЦК строк не сплив, суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні заяви про оголошення особи померлою.

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст