ПОЗАПЛАНОВІ ПОДАТКОВІ ПЕРЕВІРКИ - ОСНОВА В ДОКАЗУВАННІ УХИЛЕННЯ ВІД СПЛАТИ ПОДАТКІВ, ЯКА НА ДАНИЙ ЧАС ЗНАХОДИТЬСЯ ПОЗА НОРМАМИ КПК УКРАЇНИ

Одним із основних та найпотужніших видів тиску на бізнес є безумовно, проведення податкових перевірок, але не планових, які проводяться не частіше, як раз на три роки, а позапланових.

Це саме те, чим завжди найбільш лякають суб’єктів господарювання правоохоронні органи (не тільки ДФС) під час проведення обшуків, витребування та вилучення документів, допитів, та інших слідчих дій.

Сторона обвинувачення (слідчий та прокурор) витрачає колосальний ресурс, як фізичний, так і матеріальний, розшукуючи первинні документи того чи іншого суб’єкта господарювання. Для чого все це робиться?

Квінтесенцією всього цього тривалого і напруженого для бізнесу процесу є призначення та проведення позапланових документальних податкових перевірок під час розслідування кримінальних правопорушень, тому що жодна кримінальна справа за фактом ухилення від сплати податків, ніколи не побачить суд доки сума ухилення не буде підтверджена податковим повідомленням-рішенням прийнятим на підставі акту відповідної податкової перевірки.

Так, після 15 липня 2015 року, у зв’язку із змінами до КПК України, сторону обвинувачення позбавили повноважень у частині призначення перевірок та ревізій.

Тобто, сторона обвинувачення не може призначати перевірки та ревізії за своїми постановами.

Разом з тим, законодавець не наділив такими повноваженнями жодного іншого учасника кримінального процесу.

У Податковий кодекс України з цього приводу теж внесені відповідні зміни та прибрано як одну з підстав для призначення перевірок «постанову слідчого та прокурора», на даний час підставою є «отримано рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесене ними відповідно до закону».

Натомість в КПК України, відповідні зміни не вносилися.

Вдуматись, процедурі отримання такого важливого доказу, як акт перевірки контролюючого органу, взагалі не знайшлось місця в КПК України, ні в розділі слідчих (розшукових) чи негласних дій, ні серед заходів забезпечення кримінального провадження.

Незважаючи на це, на практиці, починаючи з липня 2015 року, сторона обвинувачення, у порушення усіх основ кримінального процесуального Закону, навіть не посилаючись на норми КПК, якими зобов’язана керуватися, посилаючись лише на зазначене вище формулювання Податкового кодексу, вирішила звертатися з клопотаннями про призначення перевірок до слідчого судді. Чому? – Не зрозуміло. Будь-яких законних підстав як для звернення до суду з такими клопотаннями, так і для їх розгляду слідчим суддею – взагалі немає.