Уже понад півтора року в Україні продовжує діяти воєнний стан та загальна мобілізація через повномасштабне вторгнення російської федерації. Це означає, що громадяни віком від 18 до 60 років можуть бути викликані для участі у військовій службі. Цей процес починається з отримання повістки для уточнення особистих даних, проходження медичного огляду або отримання мобілізаційного розпорядження. Проте ми бачимо доволі значну кількість конфліктних ситуацій під час вручення повістки. Необхідно розуміти: безпосередньо отримання повістки ще не означає негайного відправлення на фронт. Мало кому відомо про існування різних видів повісток, кожна з яких виконує свою важливу функцію та відрізняється у своїх особливостях. Тому пропоную розібратися та розглянути ці різновиди, законодавчий аспект щодо їх вручення та строки виконання вимог.
Процес вручення повісток має певні особливості, які регламентовані законодавством.
До так званого закону про вручення повістки можна віднести такі нормативно-правові акти: Закон України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» (Закон про мобілізацію), а також постанову КМУ «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів». Відповідно до Закону про мобілізацію під час мобілізації громадяни зобов’язані з’являтися за викликом до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) для уточнення їх облікових даних і визначення їх призначення на особливий період. Наразі указом Президента України продовжено строк дії воєнного стану в Україні та загальної мобілізації на три місяці — до 18 серпня 2023 року.
Саме вручення повістки, як правило, першої, для уточнення військово-облікових даних, спрямоване на уточнення та оновлення інформації в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів про особу та за необхідності оновлення військово-облікових документів. Уряд у квітні 2023 року ухвалив постанову № 318, яка розширює повноваження ТЦК та СП. Відповідно до цього акта представники установ можуть видавати повістки у будь-якому місті України, незалежно від місця обліку. Тобто військовозобов’язаний, який, наприклад, стоїть на обліку в Житомирі, може отримати виклик у військкомат під час поїздки в Київ чи будь-яке інше місто України. Водночас прийти треба до того ТЦК, що вказано в повістці, — за місцем вручення. Якщо ж людина не розписалася про отримання повістки, міра відповідальності за неявку мінімальна.
Проте, якщо особа отримала повістку та розписалася про отримання, але не з’явилися, передбачена адміністративна відповідальність. Такі дії кваліфікуються за статтею 210-1 КУпАП (порушення оборони, мобілізаційної підготовки і мобілізації). За ухилення вперше передбачається сплата штрафу. Надалі особу, яка отримала повістку і не прибула за викликом, поліція може затримати й доставити до ТЦК та СП.
Пользуйтесь консультацией: Мобилизация отсрочка, изменения с 28.06.2023
Пропоную розглянути типи повісток, щоб розуміти основні їхні відмінності та особливості.
Згідно з новим порядком військового обліку повістка повинна містити такі обов’язкові складові частини: ПІБ військовозобов’язаного, адресу місця реєстрації або місця фактичного проживання, обов’язково мають бути вказані номер повістки; номер і дата розпорядження ТЦК та СП про необхідність явки військовозобов’язаного. До того ж дата, час і адреса ТЦК СП для явки військовозобов’язаного; найменування посади та ініціали (ініціал власного імені) і прізвище керівника ТЦК та СП, який видав повістку. Крім цього, підпис керівника й дата видачі повістки. Із важливих елементів має бути мокра печатка ТЦК та СП, посадова особа якої видала повістку.
Існують повістки для уточнення військово-облікових даних.
Цей вид повісток вимагає від особи з’явитися в територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (раніше відомий як військовий комісаріат) для оновлення інформації про неї як військовозобов’язаної. Інформація, яка необхідна, включає дані про сімейний стан, працевлаштування, інформацію щодо дітей, стану здоров’я тощо. На основі цих даних можуть виявитися підстави для звільнення від військової служби. Неявка за повісткою у військкомат для уточнення даних веде до адміністративної відповідальності. Штраф за неявку в територіальний центр комплектування та соціальної підтримки для уточнення даних може становити від 1500 до 3400 гривень. Відповідно, повторне вчинення порушення протягом року може стати причиною для більшого штрафу розміром до 5100 гривень.
Також є повістки для проходження військово-лікарської комісії.
У такому разі отримувач має повістку з підписом військового комісара, яка вимагає пройти медичне обстеження військово-лікарською комісією (ВЛК). Після обстеження людина отримаєте документ із висновком щодо придатності, часткової придатності чи непридатності для військової служби. Якщо було складено висновок про придатність, це може стати підставою для отримання мобілізаційного розпорядження, якщо така потреба виникне. Важливо зазначити, що згідно із законодавством України особи з інвалідністю не підлягають мобілізації, але вони також повинні з’являтися у військкоматі після отримання повістки. Зазначу, що отримання повістки для уточнення даних та проходження ВЛК не означає автоматичну мобілізацію. Однак у повістці буде зазначена конкретна дата, коли вам потрібно з’явитися в територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Неявка може призвести до адміністративного штрафу від 1500 до 3400 гривень. Штраф може бути більшим, якщо порушення правил повторюється протягом року.
Ще один різновид повісток — мобілізаційне розпорядження.
Після встановлення даних, проходження ВЛК та отримання висновку про придатність для військової служби, цілком вірогідно, далі може бути вручено саме мобілізаційне розпорядження. Це повідомлення зобов’язує громадянина з’явитися у визначений призовний пункт протягом 24 годин. Безпосередньо ця повістка означає зарахування і скерування до війська. За неявку в призовний пункт та порушення мобілізаційного розпорядження передбачена кримінальна відповідальність згідно зі статтею 336 Кримінального кодексу України. Таким чином, ухилення від призову карається обмеженням волі на період від 3 до 5 років. Ухилення може включати не лише відсутність військовозобов’язаного, але й підробку документів, незаконний виїзд за кордон та інші порушення. Суд також може встановити випробувальний термін для виправлення порушень.
До того ж існує й повістка на призов до армії.
У таких документах повинен бути вказаний термін, до якого призовник повинен з’явитися на призовну дільницю. Крім того, в повістці має бути зазначено, що призовник повинен мати при собі паспорт, військовий квиток (або тимчасове посвідчення) чи посвідчення про приписку до призовної дільниці (у випадку призовників), обліково-послужну картку та мобілізаційне розпорядження (якщо таке є).
З січня 2023 року в Україні з’явився новий зразок повісток. Серед нововведень — у повідомлення почали вказувати територіальні центри комплектування та соціальної підтримки замість військових комісаріатів. Крім того, значно побільшало пунктів у списку документів, які потрібно брати із собою для уточнення даних. З’явилася також інформація про відповідальність за неявку до територіального центру без поважної причини.
Блог