ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Гриціва М.І.,суддів:Коротких О.А., Кривенка В.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., - розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Миколаївській області (далі - ДПІ) до товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРС-ЮГ» (далі - ТОВ), третя особа - реєстраційна служба Миколаївського міського управління юстиції, про визнання недійсними установчих документів і припинення юридичної особи,
в с т а н о в и л а:
У липні 2014 року ДПІ звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати недійсними з моменту реєстрації установчі документи та припинити юридичну особу ТОВ. Вважає, що ТОВ було зареєстровано на підставну особу, воно не мало наміру провадити фінансово-господарську діяльність.
Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 17 вересня 2013 року відмовив у задоволенні позову. Це рішення Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18 лютого 2015 року залишив без змін.
Суди встановили таке.
ТОВ як юридична особа було зареєстровано 12 червня 2014 року Миколаївським міським управлінням юстиції, код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (далі - ЄДРПОУ) 39254544. Згідно з витягом ЄДРПОУ керівником ТОВ значиться ОСОБА_9.
Під час кримінального провадження 24 червня 2014 року ОСОБА_9 як свідок дав показання про те, що він не має жодного стосунку до створення ТОВ і його діяльності. За протоколом його допиту він ніколи не був директором, засновником або бухгалтером жодного з підприємств, які зареєстровані на території України чи за її межами, у тому числі і ТОВ. На початку червня 2014 року він пристав на пропозицію певної особи підписати якісь документи, суті яких не зрозумів, бо підписував їх у стані алкогольного сп'яніння.
ДПІ, посилаючись на ці свідчення, вважає, що ТОВ було створено на підставну особу, воно є фіктивним, а тому відповідно до положень статей 551 , 56 Господарського кодексу України (далі - ГК), статей 8, 27 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (далі - Закон № 755-IV) реєстрація ТОВ має бути визнана недійсною з моменту її проведення.
Вищий адміністративний суд України погодився з обсягом і характером фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, та правовою оцінкою, яку їм дали ці суди, й ухвалою від 11 березня 2015 року на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відмовив у відкритті касаційного провадження.
У заяві про перегляд судових рішень ДПІ просить скасувати зазначену ухвалу Вищого адміністративного суду України та ухвалити рішення про задоволення позову. Підставами для перегляду вважає неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм статей 551 , 56 ГК, статей 8, 27 Закону
№ 755-IV, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Як на приклад неоднакового застосування названих норм права посилається на постанову Вищого адміністративного суду України від 12 листопада 2014 року (справа № К/9991/19937/12). У цьому рішенні суд дійшов висновку, що державна реєстрація приватного підприємства на підставну особу, яка не мала наміру займатися підприємництвом, є незаконною і має бути визнана недійсною з моменту реєстрації, оскільки допущене порушення не може бути усуненим.
З наведеного випливає, що суд касаційної інстанції у подібних правовідносинах застосував одні й ті сам норми матеріального права, але неоднаково, що призвело до ухвалення різних за значенням судових рішень.
В аспекті заявлених вимог, враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про таке.
Згідно з підпунктом 20.1.37 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК) посадові особи податкового органу вправі звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою- підприємцем підприємницької діяльності, та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
За статтею 42 ГК підприємництво як вид господарської діяльності - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Мета одержання прибутку як одна з ознак (характерних рис) підприємництва, як правило, знаходить своє відображення в установчих документах суб'єкта підприємницької діяльності і простежується з характеру його діяльності.
Відповідно до статті 56 ГК суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації (господарських організацій) з додержанням вимог законодавства.
Згідно зі статтею 551 ГК ознаками фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою-підприємцем, у тому числі визнання реєстраційних документів недійсними, є:
реєстрація (перереєстрація) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи;
нереєстрація в державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством;
реєстрація (перереєстрація) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження;
Сервіси для юристів