ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Кривенка В.В.,суддів:Гриціва М.І., Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., -
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_9 до Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ), третя особа - Вінницький обласний військовий комісаріат, про перерахунок пенсії,
в с т а н о в и л а:
У лютому 2013 року ОСОБА_9 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними дії ГУ ПФУ про відмову у перерахунку йому пенсії з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Про питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил України, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», щодо військовослужбовців льотного складу; зобов'язати ГУ ПФУ призначити йому пенсію з урахуванням 100 % щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям льотного складу з проведенням перерахунку і виплати різниці.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_9 зазначив, що він проходив військову службу в Збройних Силах України, вислуга років становить 39 років 5 місяців. 16 жовтня 2012 року його звільнено з військової служби та призначено пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон
№ 2262-XII), на пенсійному обліку позивач перебуває з 24 жовтня 2012 року. На час звільнення з військової служби його грошове забезпечення включало: посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, надбавку за виконання особливо важливих завдань, надбавку за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, надбавку за кваліфікацію, надбавку за особливі умови служби, премію, щомісячну додаткову грошову винагороду льотному складу. Проте при призначенні йому пенсії ГУ ПФУ не врахувало щомісячну додаткову грошову винагороду, яку позивач отримував на постійній основі з моменту її введення з 1 жовтня 2010 року та до його звільнення, та при нарахуванні якої здійснювалось утримання страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2011 року в розмірі 2 %, а з 1 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 2,6 %. Звернувшись до відповідача із заявою про перерахунок пенсії та надавши підтверджуючі документи, ГУ ПФУ відмовило йому у перерахунку пенсії.
Вінницький міській суд Вінницької області постановою від 10 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалами Вінницького апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2013 року та Вищого адміністративного суду України від 22 січня 2014 року, у задоволенні позову відмовив виходячи із того, що грошова винагорода, визначена наказом Міністра оборони України від 15 листопад 2010 року № 595 (далі - наказ № 595), не підлягає включенню до грошового забезпечення для обчислення пенсії, оскільки має тимчасовий характер.
Не погоджуючись із ухвалою суду касаційної інстанції, ОСОБА_9 звернувся із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах, а саме: статті 63 Закону № 2262-XII, постанови № 889, иостанови Кабінету Міністрів України від
7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова № 1294) та наказу № 595. На обґрунтування заяви додав копію постанови Вищого адміністративного суду України від 30 травня 2013 року (К/9991/16598/12), яка, на думку заявника, підтверджує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах.
Перевіривши наведені заявником доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява ОСОБА_9 не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) судові рішення в адміністративних справах можуть бути переглянуті Верховним Судом України з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Вищий адміністративний суд України, допускаючи справу до провадження Верховного Суду України, виходив із того, що в доданій до заяви ОСОБА_9 копії постанови Вищого адміністративного суду України
по-іншому, ніж у справі, що розглядається, застосовано статтю 63 Закону № 2262-XII, постанов №№ 889, 1294 та наказ № 595.
Проте судове рішення, на яке у своїй заяві посилається ОСОБА_9 для підтвердження підстави, установленої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС, 15 жовтня 2013 року Верховний Суд України скасував і направив справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Таким чином, колегія суддів вважає, що оскільки обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, у задоволенні заяви ОСОБА_9 слід відмовити.
Ураховуючи наведене та керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
постановила:
У задоволенні заяви ОСОБА_9 відмовити.
Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий В.В. Кривенко Судді:М.І. Гриців М.Б. Гусак О.А. Коротких О.В. Кривенда В.Л. Маринченко О.Б. Прокопенко О.О. Терлецький
Сервіси для юристів