ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/16375/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий (доповідач), Багай Н. О., Зуєв В. А.,
за участю секретаря судового засідання - Денисюк І. Г.,
розглянувши у закритому судовому засіданні касаційну скаргу Служби безпеки України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2026 (головуючий суддя Кравчук Г. А., судді Гаврилюк О. М., Хрипун О. М.)
у справі № 910/16375/23
за позовом Служби безпеки України
до Приватного підприємства «Фобос»
про стягнення коштів,
(у судовому засіданні взяли участь: представник позивача - Сучкова А. М. та представник відповідача - Аністратенко О. І.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Служба безпеки України звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Фобос» (далі - ПП «Фобос») про стягнення коштів.
2. Заявлені вимоги обґрунтовано несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов`язань за контрактом.
Узагальнений зміст і обґрунтування рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі № 910/16375/23 зазначений позов було задоволено.
4. Ухвалюючи це рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем порушено визначені в договорі строки поставки, з урахуванням чого вимоги про стягнення з нього пені за відповідний період прострочення та штрафу за прострочення понад 30 днів підлягають задоволенню.
5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2026 рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 було змінено, його резолютивну частину викладено в редакції, згідно з якою позов задоволено частково, в іншій частині позову відмовлено.
6. Суд апеляційної інстанції в цілому погодився з висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позову, проте, розглянувши відповідні доводи ПП «Фобос», виснував, що заявлений до стягнення у цій справі розмір штрафних санкцій є надмірно великим порівняно з ціною договору та значною мірою порушує баланс інтересів сторін, ураховуючи відсутність у позивача фактичних збитків та подальше повне виконання відповідачем зобов`язань за договором, а тому з міркувань розумності, справедливості та наявності обставин, з якими законодавство пов`язує можливість реалізації судом дискреційних повноважень щодо зменшення штрафних санкцій, обґрунтованим та справедливим буде зменшення розміру пені та штрафу на 90%.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга, її узагальнені доводи та вимоги
7. Служба безпеки України не погодилась із такими висновками суду апеляційної інстанції та звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2026 в частині відмови у задоволенні позову та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2025.
8. У касаційній скарзі підставою касаційного оскарження зазначеної постанови у відповідній частині скаржник визначає підставу, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
9. Згідно з наведеними позивачем доводами право на зменшення штрафних санкцій дійсно належить до дискреційних повноважень суду, проте воно повинно відповідати загальним принципам (верховенству права, процесуальній рівності сторін, справедливості, розумності, тощо) та має ґрунтуватися на відповідних доказах, натомість викладені у оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції висновки цьому не відповідають та суперечать висновкам із означеного питання, сформульованим у постановах Верховного Суду від 16.10.2024 у справі № 911/952/22, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, від 19.02.2020 у справі № 910/1199/19, від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 та від 02.07.2025 № 903/602/24.
10. У контексті співмірності розміру штрафних санкцій із ціною договору позивач посилається на наведене у постанові Верховного Суду від 23.09.2029 у справі № 920/1013/18.
Сервіси для юристів