ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2026 року
м. Київ
cправа № 14/41
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - Михайлець О. В. (у порядку самопредставництва),
відповідача - Гаврися Я. Б (адвокат),
розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2026 у справі
за позовом Державного агентства резерву України
до Публічного акціонерного товариства "Центренерго"
про стягнення 5 334 379, 67 грн.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. 17.07.2008 Державний комітет України з державного матеріального резерву (далі - Держкомрезерв України, Комітет, позивач), правонаступником якого є Державне агентство резерву України (далі - Держрезерв України, Агентство) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" (далі - ВАТ "ДАЕК "Центренерго", Товариство, Позичальник, відповідач), найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство "Центренерго" (далі - ПАТ "Центренерго"), про стягнення з відповідача 5 334 379,67 грн, з яких: 4 068 419,02 грн відсотків за користування тимчасовою позичкою, нарахованих за період із 01.05.2006 до 16.07.2008 (далі - спірний період), 3 % річних у сумі 139 727,71 грн, нарахованих за спірний період; 1 126 232,94 грн інфляційних втрат, нарахованих за період із травня 2006 року по червень 2008 року, посилаючись на положення статей 526, 625, 629, 1048 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 2, 12 Закону України "Про державний матеріальний резерв", пунктів 13, 16 Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1997 № 1129 (чинною до 10.04.2025) (далі- КМУ, Порядок № 1129 відповідно), пункту 1 постанови КМУ від 28.12.2002 № 2045 "Про погашення заборгованості та впорядкування розрахунків підприємств електроенергетики з Державним комітетом з державного матеріального резерву" (далі - постанова КМУ № 2045).
Позовна заява обґрунтовується порушенням Товариством як зобов`язання з повернення Держкомрезерву України природного газу, відпущеного згідно з розпорядженням КМУ від 09.10.1998 № 812-р, у строк (до 01.04.1999), встановлений укладеним між сторонами договором від 09.10.1998 № ЮР-7/97-98 (далі - договір № ЮР-7/97-98) та продовжений постановою КМУ № 2045 (до 01.03.2023), так і зобов`язання із щомісячної сплати відсотків за користування тимчасовою позичкою, у зв`язку з простроченням виконання якого Комітетом за спірний період нараховані спірні суми інфляційних втрат і 3 % річних.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
2. Господарський суд міста Києва ухвалою від 28.01.2009 (суддя Нарольський М. М.) зупинив провадження у справі № 14/41 до вирішення пов`язаної з нею справи № 6/551 за позовом ВАТ "ДАЕК "Центренерго" до Держкомрезерву України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укренерговосток-1" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 08.08.2006 № 08/08-07.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 27.03.2014 (суддя Борисенко І. І.) поновив провадження у справі № 14/41.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 24.04.2014 (суддя Борисенко І. І.) зупинив провадження у справі № 14/41 до вирішення питання про визнання/невизнання кредиторських вимог Держкомрезерву України у справі №15/76-б-43/624-б про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго".
Господарський суд міста Києва ухвалою від 16.01.2025 (суддя Полякова К. В.) поновив провадження у справі № 14/41.
3. Господарський суд міста Києва рішенням від 07.08.2025 (суддя Полякова К. В.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2026 (головуючий - Гончаров С. А., судді Сибіга О. М., Тищенко О. В.), позов задовольнив повністю у зв`язку з обґрунтованістю позовних вимог, оскільки:
1) у спірний період, за який позивач нарахував відсотки за користування тимчасовою позичкою, відповідач не виконав передбачене договором № ЮР-7/97-98 зобов`язання з повернення природного газу, відпущеного із державного резерву на оплатних засадах (на умовах тимчасового позичання матеріальних цінностей);
2) предметом спору в цій справі є нараховані Комітетом за спірний період (із 01.05.2006 до 16.07.2008) відсотки за користування тимчасовою позичкою у сумі 4 068 419,02 грн, що не входять до складу кредиторських вимог, заявлених Держкомрезервом України у справі № 15/76-б-43/624-б про банкрутство ВАТ "ДАЕК "Центренерго";
3) відповідач не подав контррозрахунку нарахованих позивачем процентів і компенсаційних виплат.
Водночас, ураховуючи висновок щодо застосування норми статті 604 ЦК України (у контексті того, що мирова угода не є новацією в розумінні цієї статті, оскільки зміна порядку виконання такого зобов`язання або зміна строку його виконання, встановлення порядку погашення заборгованості не може вважатися новацією в розумінні статті 604 ЦК України), викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 921/412/17-г/7, суд першої інстанції відхилив посилання Товариства на встановлення мировою угодою від 04.02.2003, затвердженою додатковою ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2003 у справі № 31/130, фіксованого розміру відсотків за користування тимчасовою позичкою, що, на думку відповідача, робить неправомірним подальше нарахування відсотків, оскільки зазначеною мировою угодою не внесено змін до договору № ЮР-7/97-98 у частині розміру та порядку внесення плати за позичання матеріальних цінностей.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, ПАТ "Центренерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Сервіси для юристів