П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Кривенка В.В.,
суддів: Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до позачергового з'їзду адвокатів України (далі - З'їзд) в особі Ради адвокатів України, членів Вищої ради юстиції ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Голови Верховної Ради України ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - ОСОБА_6, про визнання протиправним та скасування рішення, встановлення відсутності повноважень,
в с т а н о в и л а:
У травні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення З'їзду від 27 квітня 2014 року про призначення на посади членів Вищої ради юстиції адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та судді господарського суду міста Києва ОСОБА_4. (далі - рішення З'їзду);
- визнати протиправними дії Голови Верховної Ради України ОСОБА_5 щодо приведення до присяги 16 травня 2014 року членів Вищої ради юстиції вищезазначених осіб - ОСОБА_2, ОСОБА_3 та судді господарського суду міста Києва ОСОБА_4.;
- визнати відсутність повноважень у членів Вищої ради юстиції адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3 і судді господарського суду міста Києва ОСОБА_4.
Суди встановили, що 28 лютого 2014 року на черговому засіданні Ради адвокатів України Національної асоціації адвокатів України прийнято рішення № 1 про скликання З'їзду на 26 квітня 2014 року у м. Києві.
Рішенням від 28 лютого 2014 року № 23 рішення № 1 скасовано в частині місця проведення З'їзду та визначено місцем проведення м. Одесу.
2 квітня 2014 року на засіданні Ради адвокатів України Національної асоціації адвокатів України вирішено до порядку денного З'їзду включити такі питання:
- затвердження Регламенту З'їзду адвокатів України;
- затвердження кошторису Національної асоціації адвокатів України та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;
- внесення змін до статутних документів Національної асоціації адвокатів України; положень про Раду адвокатів України, Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, Вищу ревізійну комісію адвокатури; Правил адвокатської етики;
- прийняття резолюції з питань захисту прав адвокатів.
24 квітня 2014 року Рада адвокатів України Національної асоціації адвокатів України прийняла рішення про включення до порядку денного З'їзду питання щодо призначення членів Вищої ради юстиції.
27 квітня 2014 року З'їздом прийнято оскаржуване рішення про обрання на посади членів Вищої ради юстиції адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та судді господарського суду міста Києва ОСОБА_4., а 16 травня 2014 року останніх на засіданні Верховної Ради України приведено до присяги.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 23 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2014 року, позовні вимоги задовольнив частково: визнав протиправним та скасував рішення З'їзду; визнав відсутність повноважень членів Вищої ради юстиції у адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та судді господарського суду міста Києва ОСОБА_4. В іншій частині позовних вимог відмовив.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 9 грудня 2014 року рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.
Не погоджуючись із рішенням суду касаційної інстанції, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), звернулися із заявами про його перегляд Верховним Судом України.
У своїй заяві ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 9 грудня 2014 року та прийняти нове рішення, яким провадження у цій справі закрити. На обґрунтування заяви додав копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 вересня 2013 року (№ К/800/26021/13), яка, на його думку, підтверджує неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права.
ОСОБА_3 у заяві просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 9 грудня 2014 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. На обґрунтування заяви додав копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 25 вересня 2013 року та 12 лютого 2015 року (№№ К/800/26021/13, К/800/50705/14 відповідно), які, на його думку, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції статті 54 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI), статті 18 Закону України від 15 січня 1998 року № 22/98-ВР «Про Вищу раду юстиції» (далі - Закон № 22/98-ВР) та статті 157 КАС.
Виконуючи обов'язок щодо усунення неоднакового застосування норм матеріального права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС судові рішення в адміністративних справах можуть бути переглянуті Верховним Судом України з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Вищий адміністративний суд України, допускаючи цю справу до провадження Верховного Суду України, виходив із того, що з оскаржуваної ухвали та доданого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до заяв рішення Вищого адміністративного суду України від 25 вересня 2013 року (№ К/800/26021/13) убачається неоднакове застосування норм матеріального права, зокрема, частини п'ятої статті 54 Закону № 5076-VI.
Сервіси для юристів