ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 904/876/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Бакуліна С.В., Баранець О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д.А.
та представників
Позивача : Уланівський С.Є.
Відповідача: Лященко М.Г
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Технологія-2000"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2026
(головуючий - Дармін М.О., судді Кощеєв І.М., Чус О.В.)
у справі №904/876/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солоніка"
до Приватного підприємства "Технологія-2000"
про стягнення збитків у сумі 3 902 850,00 грн,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Солоніка" (далі - ТОВ "Солоніка", позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Технологія-2000" (далі - ПП "Технологія-2000", відповідач) про стягнення збитків у сумі 3 902 850,00 грн.
2. Позов обґрунтовано тим, що відповідачем не виконано умови договору № 01/ОХ від 03.02.2022 про надання послуг відповідального зберігання, а саме не повернуто поклажодавцю із зберігання товар - амонію сульфат добривний, біг-бег 0,9 т, у кількості 265,5 тон.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2025 у задоволенні позову відмовлено.
4. Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявності підстав для задоволення позову.
5. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2026, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2025 скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача збитки в розмірі 3 902 852 грн.
6. Постанову мотивовано тим, що протягом розгляду справи сторони, у своїх заявах по суті спору визнавали обставини того, що частина товару, переданого відповідачу на зберігання, відсутня на складі відповідача. Крім того судом апеляційної інстанції встановлено, що з урахуванням п. 9.1 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками, і діє до 31.12.2022 року, але в будь-якому випадку до моменту виконання сторонами всіх зобов`язань за ним та проведення взаємних розрахунків, у акті приймання на відповідальне зберігання № 17 від 24.02.2022, яким на виконання умов договору позивач передав на зберігання а відповідач прийняв майно, відсутні відомості щодо строку зберігання майна, отже, звернення позивача з вимогою повернення переданого за договором товару, вартість якого визначена позивачем, як розмір заподіяних збитків, відбулося в межах строку зберігання. Апеляційним судом зазначено, що відвідачем не доведено суду відсутності його вини у втраті товару переданого на зберігання, а тому відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу збитки, що є вартістю втраченого майна. Апеляційним судом перевірено розрахунок розміру заподіяних збитків та встановлено, що такий розрахунок є обґрунтованим.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
7. Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
8. Скаржник, посилаючись на п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, зазначає, що суд апеляційної інстанції задовольняючи позов, не врахував правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18, від 20.10.2021 у справі № 910/10222/19, від 30.09.2021 у справі № 927/741/19, від 06.07.2022 у справі № 914/1979/18, від 11.02.2026 у справі № 910/7638/24. Посилаючись на вказані постанови, скаржник зауважує, що судом апеляційної інстанції було досліджено докази, одержані з порушенням закону - недопустимі докази, і саме на підставі таких доказів, було задоволено позов.
Сервіси для юристів