ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2025 року
м. Київ
cправа № 914/549/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Жайворонок Т.Є., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" - не з`явились,
відповідача - приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" - адвоката Булькевича А.В., дов. № 112-07-6454 від 23.11.2023,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" (далі - ПрАТ "Львівобленерго")
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 (головуючий суддя Зварич О.В., судді: Гриців В.М. і Панова І.Ю.)
у справі № 914/549/24
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" (далі - ТОВ "Юнайтед Енерджі")
до ПрАТ "Львівобленерго"
про визнання недійсним правочину.
За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Юнайтед Енерджі" звернулося до суду з позовом до ПрАТ "Львівобленерго" про визнання недійсним одностороннього правочину, вчиненого відповідачем у формі заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 07.02.2024 вих. № 104-07-663.
Позовні вимоги обґрунтовані невизнанням позивачем припинення його зобов`язань перед відповідачем на підставі заяви про зарахування однорідних зустрічних вимог, оскільки такий односторонній правочин суперечить вимогам статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" та постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 458 від 06.05.2022.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.05.2024 (суддя Трускавецький В.П.) в позові відмовлено.
Суд першої інстанцій виснував, що договір про участь у балансуючій групі № БГ21/01/28-16 від 28.01.2021 (далі - Договір про участь у балансуючій групі) не містить жодних заборон щодо припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. У той же час, у Правилах ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (далі - Правила ринку), також відсутні положення щодо такої заборони. Суд констатував, що при здійсненні зарахування зустрічних однорідних вимог у цьому випадку відповідачем дотримано усіх умов, передбачених законом для здійснення такого зарахування.
Суд звернув увагу на те, що за дотримання умов, передбачених статтею 601 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), та відсутності заборон, передбачених статтею 602 ЦК України, незгода однієї сторони із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, проведеним за заявою іншої сторони зобов`язання, не є достатньою підставою для визнання одностороннього правочину із зарахування недійсним.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2024: зазначене рішення Господарського суду Львівської області скасовано; прийнято нове рішення, яким позов задоволено; визнано недійсним односторонній правочин, вчинений відповідачем у формі заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 07.02.2024 вих. № 104-07-663.
Апеляційний суд не погодився із висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання спірного одностороннього правочину недійсним.
За позицією суду апеляційної інстанції, законодавцем встановлено випадки, коли зарахування зустрічних однорідних вимог не допускається, тобто право на зарахування не є абсолютним. У спірному випадку зарахування зустрічних однорідних вимог є недопустимим в силу закону, - статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії", пунктів 5.14.10, 5.17.5 Правил ринку, пункту 5.11 Типового договору про участь у балансуючому ринку та пункту 4.7 Типового договору про участь у балансуючому ринку (в редакціях, чинних на момент звернення ПрАТ "Львівобленерго" про зарахування зустрічних вимог). За цими положеннями не допускається припинення взаємних зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у випадку виникнення зобов`язань щодо купівлі або продажу небалансів електричної енергії у різних декадах та за відсутності взаємної згоди сторін, яка виражається у підписанні обома сторонами акта зарахування зустрічних однорідних вимог, однак спірний правочин щодо зарахування зустрічних однорідних вимог вчинено в односторонньому порядку, а зарахована заборгованість позивача перед відповідачем виникла в інші періоди, ніж зарахована заборгованість відповідача перед позивачем.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ПрАТ "Львівобленерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій:
- на обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), посилається на неправильне застосування апеляційним судом статті 601 ЦК України, без урахування висновків щодо застосування цієї норми у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду (далі - ОП КГС ВС) від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19, про те, що зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявила одна зі сторін у зобов`язанні, не пов`язується із прийняттям такого зарахування іншою стороною, а також про те, що зарахування зустрічних однорідних вимог є не формою розрахунків, а є підставою для припинення зобов`язань;
- на обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, посилається на неправильне застосування апеляційним судом частини першої статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" у взаємозв`язку із пунктом 5 частини першої статті 602 ЦК України за відсутності висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах.
Сервіси для юристів