Постанова ВСУ від 29.07.2026 року у справі №914/1565/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року

м. Київ

cправа № 914/1565/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича

на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 13.05.2026 (Скрипчук О. С. - головуючий, судді Кравчук Н. М., Матущак О. І.) у справі

за позовом Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича

до Головного управління Національної поліції у Львівській області

про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у розмірі 2050000,00 грн,

1. Короткий зміст судових рішень

1.1. Фермерське господарство Бурки Віталія Володимировича (далі - ФГ Бурки В. В.) звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області про відшкодування матеріальної та моральної школи у розмірі 2 050 000,00 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що у зв`язку з порушенням посадовими (службовими) особами Головного управління Національної поліції у Львівській області прав позивача, гарантованих статей 13, 28, 40, 41, 42 Конституції України шляхом порушення норм Конституції України, Кримінального процесуального Кодексу України при розгляді кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 364 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120131503100000388 від 23 травня 2013 року, ФГ Бурки В.В. нарахувало ГУНП 50000,00 грн матеріальної шкоди за період 01.01.2017 по 01.01.2020 та 2 000 000,00 грн моральної шкоди.

1.2. Господарський суд Львівської області рішенням від 29.08.2023 у справі № 914/1565/23 позов задовольнив частково. Стягнув з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ФГ Бурки В. В. 50 000,00 грн матеріальної шкоди, 90 000,00 грн моральної шкоди, 2684,00 судового збору.

1.3. Західний апеляційний господарський суд постановою від 20.12.2023 у справі № 914/1565/23 рішення Господарського суду Львівської області від 29.08.2023 скасував, у позові відмовив.

1.4. 23.03.2026 на адресу Західного апеляційного господарського суду надійшла заява ФГ Бурки В. В. про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Західного апеляційного господарського суду у справі № 914/1565/23.

Заявник зазначає, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2026 року у справі № 910/2262/26 у відкритті провадження у справі №910/2262/26 за позовом ФГ Бурки В. В. до Міністерства юстиції України та Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про стягнення 3 000 116,50 грн відмовлено.

Так, в ухвалі Господарського суду міста Києва від 09.03.2026 у справі №910/2262/26 вказано зокрема, що з поданої позовної заяви вбачається, що заявлені позовні вимоги стосуються відшкодування матеріальної та моральної шкоди, яка, на думку позивача, завдана незаконними рішеннями суддів під час здійснення правосуддя. Такі правовідносини не пов`язані із здійсненням господарської діяльності та не виникають з господарських правовідносин між суб`єктами господарювання. Відповідно до статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зазначений спір не належить до юрисдикції господарських судів. Натомість спір щодо відшкодування шкоди, завданої органами державної влади або їх посадовими особами, регулюється положеннями статей 1173, 1176 Цивільного кодексу України та підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства відповідно до статті 19 Цивільного процесуального кодексу України. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №522/1021/16-ц (провадження №14-136цс19).

Аналіз змісту позовних вимог свідчить про те, що позивач фактично пов`язує завдання йому шкоди з прийняттям судових рішень у межах кримінального провадження судами загальної юрисдикції та незгодою з такими рішеннями. Водночас оскарження судових рішень, а також перевірка їх законності й обґрунтованості здійснюється виключно у порядку та способами, передбаченими процесуальним законом, який регулює відповідний вид судочинства. Отже, заявлений спір не виник із господарських правовідносин, не пов`язаний зі здійсненням господарської діяльності та не підпадає під юрисдикцію господарських судів відповідно до положень ст. 20 ГПК України. З огляду на викладене суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі, оскільки заявлений спір не належить до юрисдикції господарських судів.

На переконання заявника, встановлені обставини у справі № 910/2262/26 спростовують факти, які були покладені в основу Постанови Західного апеляційного господарського суду від 20.12.2023 у справі № 914/1565/23.

1.5. Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 13.05.2026 у справі № 914/1565/23 відмовив у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Західного апеляційного господарського суду від 20.12.2023.

Ухвала мотивована тим, що подана позивачем заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами фактично зводиться до переоцінки доказів, оцінених судом апеляційної інстанції у процесі розгляду справи та не врахування судом апеляційної інстанції при ухваленні постанови від 20.12.2023 у цій справі ухвали Господарського суду міста Києва від 09.03.2026 у справі №910/2262/26, постановленої після винесення постанови. Однак, у розумінні положень ГПК України не вважаються нововиявленими обставинами зміна або викладення іншої (протилежної) правової позиції суду у подібних правовідносинах в інших справах. Подібні висновки викладені в Постанові Верховного Суду від 14.01.2025 у справі №914/1565/23.

З огляду на викладене, наведені ФГ Бурки В. В. обставини не є нововиявленими в розумінні статті 320 ГПК України. Крім того, необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

2. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

2.1. ФГ Бурки В. В. звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 13.05.2026 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.12.2023 у справі № 914/1565/23, провадження у справі № 914/1565/23 закрити, у зв`язку з тим, що спір не підлягає вирішенню у порядку господарського судочинства.

Скаржник зазначає, що на підставі пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України він зазначив, що нововиявленими обставинами є ухвала Господарського суду міста Києва від 09.03.2026 у справі № 910/2262/26. Встановлені в цій ухвалі обставини спростовують факти, які були покладені в основу постанови Західним апеляційним господарським судом 20.12.2023 та впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

3. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

3.1. За змістом статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.