П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 червня 2016 року м. КиївСудова палата у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого суддів: Охрімчук Л.І., Гуменюка В.І., Лященко Н.П., Сімоненко В.М., Яреми А.Г., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс», треті особи: Запорізька дирекція приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс», ОСОБА_7, ОСОБА_8, про відшкодування майнової шкоди за заявою приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 листопада 2015 року, ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 13 серпня 2015 року та рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 8 червня 2015 року,
в с т а н о в и л а :
У березні 2015 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (далі - ПрАТ «Європейський страховий альянс») про відшкодування майнової шкоди.
ОСОБА_6 зазначала, що 25 лютого 2012 року на просп. Леніна в м. Запоріжжі з вини ОСОБА_7, який керував автомобілем марки ЗАЗ 1102, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), унаслідок якої її автомобілю марки «Nissan Teana» завдано технічних пошкоджень.
Посилаючись на те, що 25 червня 2011 року між ОСОБА_7 та ПрАТ «Європейський страховий альянс» укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, проте страховик відмовив їй у виплаті страхового відшкодування з підстави наявності вини третього учасника ДТП - ОСОБА_8, ОСОБА_6 просила стягнути з ПрАТ «Європейський страховий альянс» 29 тис. 637 грн 42 коп. майнової шкоди.
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя рішенням від 8 червня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 13 серпня 2015 року, позовні вимоги ОСОБА_6 задовольнив частково: стягнув з ПрАТ «Європейський страховий альянс» на її користь 20 тис. 229 грн майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, та 243 грн 60 коп. судового збору.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 25 листопада 2015 року рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 8 червня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 13 серпня 2015 року залишила без змін.
У заяві про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 листопада 2015 року, ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 13 серпня 2015 року та рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 8 червня 2015 року ПрАТ «Європейський страховий альянс» просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстави невідповідності зазначеного судового рішення касаційного суду викладеному у постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року висновку щодо застосування у подібних правовідносинах статті 261 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
На обґрунтування заяви ПрАТ «Європейський страховий альянс» надало копію постанови Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві ПрАТ «Європейський страховий альянс» доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.
За положеннями пункту 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
Згідно із частиною першою статті 3605 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, або норми права у рішенні, про перегляд якого подана заява, були застосовані правильно.
У справі, яка переглядається, суди встановили, що 25 лютого 2012 року на просп. Леніна в м. Запоріжжі за участю автомобіля ЗАЗ 1102, яким керував ОСОБА_7, та автомобіля «Nissan Teana», яким керував ОСОБА_9, сталася ДТП, унаслідок якої завдано пошкоджень автомобілю «Nissan Teana», власницею якого є ОСОБА_6
Запорізький районний суд Запорізької області постановою від 9 квітня 2012 року ОСОБА_7 визнав винним у скоєнні правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з указаною ДТП, та наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
25 червня 2011 року між ОСОБА_7 та ПрАТ «Європейський страховий альянс» було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким страхувальником є ОСОБА_7, а забезпеченим транспортним засобом є автомобіль ЗАЗ 1102.
6 березня 2012 року ОСОБА_6 звернулася до страховика із заявою про виплату їй страхового відшкодування, на що ПрАТ «Європейський страховий альянс» листом від 16 липня 2012 року їй відмовив у виплаті цього відшкодування з підстави відсутності судового рішення із зазначенням ступеня вини кожного з водіїв та розміру належного відшкодування.
4 березня 2015 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ПрАТ «Європейський страховий альянс» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Відповідач у справі заявив про застосування позовної давності.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_6, суд першої інстанції, з висновками якого погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив з наявності вини ОСОБА_7 та обов'язку страхової компанії виплатити страхове відшкодування позивачці згідно з умовами договору страхування та нормами закону. При цьому суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, вважав, що позивачка звернулась до суду з указаним позовом у межах позовної давності, оскільки початком її перебігу у цій справі є 16 липня 2012 року - дата надання відповіді страховиком на заяву позивачки, а саме відмови у виплаті страхового відшкодування.
Разом з тим у постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року міститься висновок про те, що день, коли сталася ДТП, унаслідок якої пошкоджено автомобіль позивача і йому завдано майнової та моральної шкоди, вважається тим днем, коли позивач довідався про порушення свого права та про особу, яка його порушила, і саме з цього часу в нього виникло право вимоги як до безпосереднього заподіювача шкоди, так і до страхової компанії, відповідальної за останнього.
Отже, існує невідповідність судового рішення касаційного суду, що переглядається, викладеному у постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року висновку щодо застосування у подібних правовідносинах статті 261 ЦК України.
Вирішуючи питання про усунення цієї невідповідності, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить з такого.
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).
Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.
Сервіси для юристів