П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2014 року м. Київ
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого Яреми А.Г., суддів:Григор'євої Л.І.,Охрімчук Л.І., Гуменюка В.І.,Патрюка М.В., Лященко Н.П.,Сеніна Ю.Л., Онопенка В.В.,Сімоненко В.М., - розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_10 до редакції газети "Тернопіль вечірній", третя особа - Тернопільська міська рада, про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та відшкодування моральної шкоди за заявою ОСОБА_10 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 жовтня 2013 року,
в с т а н о в и л а:
У березні 2013 року ОСОБА_10 звернулася до суду із зазначеною позовною заявою, посилаючись на те, що на момент звільнення її з роботи з посади головного бухгалтера редакції газети "Тернопіль вечірній" з нею не проведено розрахунок. У зв'язку з цим рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 5 листопада 2012 року
№ 2/1915/759/2012), залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 20 грудня 2012 року, було задоволено частково її позов до редакції газети "Тернопіль вечірній" та ухвалено стягнути з останньої на її користь 20 853 грн 15 коп. заборгованості із заробітної плати, 11 131 грн 50 коп. компенсації за невикористану відпустку, 4 600 грн 86 коп. вихідної допомоги та 10 тис. грн середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати.
Проте у подальшому відповідач заборгованість із заробітної плати так і не сплатив.
Посилаючись на статтю 117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та враховуючи збільшення позовних вимог, ОСОБА_10 просила стягнути з редакції газети "Тернопіль вечірній" на її користь 30 828 грн середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період з листопада 2012 року до червня 2013 року та 50 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 липня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 12 вересня 2013 року, позов ОСОБА_10 задоволено частково: ухвалено стягнути з редакції газети "Тернопіль вечірній" на користь ОСОБА_10 500 грн на відшкодування моральної шкоди. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_10 про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 жовтня 2013 року у відкритті касаційного провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_10 на вказані рішення суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій відмовлено.
У заяві ОСОБА_10 порушується питання про скасування ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від
10 жовтня 2013 року й направлення справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
В обґрунтування заяви ОСОБА_10 посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме статті 117 КЗпП України.
Для прикладу наявності зазначених підстав подання заяви про перегляд Верховним Судом України судових рішень ОСОБА_10 надала копії ухвал колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ:
від 16 травня 2012 року у справі про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (№ 6-47110св11). Цією ухвалою касаційну скаргу задоволено, рішення суду апеляційної інстанції скасовано й залишено в силі заочне рішення суду першої інстанції про задоволення позову;
від 18 липня 2012 року у справі про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди
№ 6-14417св12). Даною ухвалою касаційну скаргу задоволено, рішення суду апеляційної інстанції скасовано й залишено в силі рішення суду першої інстанції, яким позов задоволено частково.
Постановляючи вказані ухвали, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів першої інстанції та виходив із того, що нездійснення роботодавцем виплати належних звільненому працівникові сум у день звільнення (стаття 116 КЗпП України) є підставою для стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, що передбачено статтею 117 КЗпП України. Після ухвалення судового рішення, видачі судового наказу про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_10 про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати у справі, яка переглядається, суд першої інстанції, з висновками якого погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив із того, що питання передбаченої статтею 117 КЗпП України відповідальності редакції газети "Тернопіль вечірній" перед ОСОБА_10 вже вирішено рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 5 листопада 2012 року (№ 2/1915/759/2012), яким ухвалено стягнути на користь ОСОБА_10 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати, тому підстав для повторного застосування такої відповідальності до відповідача немає. Крім того, статтею 117 КЗпП України не передбачена відповідальність у вигляді стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати після ухвалення рішення суду, яким вже вирішено питання такої відповідальності. За невиконання судового рішення у трудових спорах відповідальність установлена Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (далі - Закон України "Про виконавче провадження"), а не трудовим законодавством.
Отже, існує неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми матеріального права, а саме статті 117 КЗпП України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи заявниці, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява ОСОБА_10 підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 5 листопада 2012 року (№ 2/1915/759/2012), залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 20 грудня 2012 року, задоволено частково позов ОСОБА_10 до редакції газети "Тернопіль вечірній": ухвалено стягнути з редакції газети "Тернопіль вечірній" на користь ОСОБА_10 20 853 грн 15 коп. заборгованості із заробітної плати, 11 131 грн 50 коп. компенсації за невикористану відпустку, 4 600 грн 86 коп. вихідної допомоги та 10 тис. грн середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати.
Постановами державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції від 1 лютого 2013 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа, виданого 16 січня 2013 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, про стягнення з редакції газети "Тернопіль вечірній" на користь ОСОБА_10 указаних коштів. Установлено строк для добровільного виконання редакцією газети "Тернопіль вечірній" рішення суду до 7 лютого 2013 року.
У лютому 2013 року ОСОБА_10 звернулася до редакції газети "Тернопіль вечірній" щодо виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 5 листопада 2012 року. На вказане звернення редакція газети "Тернопіль вечірній" листом від 13 березня 2013 року повідомила
ОСОБА_10 про те, що бюджетом міста Тернопіль на 2013 рік Тернопільській міській раді як головному розпоряднику коштів передбачено на поточні витрати редакції газети "Тернопіль вечірній" кошти в розмірі 600 тис. грн. Заборгованість із заробітної плати колишнім працівникам редакції газети "Тернопіль вечірній" може бути погашена за рахунок власних надходжень із господарського рахунку редакції, у зв'язку з чим кошти виплачуватимуться ОСОБА_10 по мірі їх надходження на такий господарський рахунок.
На час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій заборгованість із заробітної плати відповідач на користь ОСОБА_10 не виплатив.
Сервіси для юристів