ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 914/2540/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
за участю представників:
прокуратури - Готка Ю. О.,
відповідачів - Поліщук О. С., Медвідь Ю. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Автосвіт"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.01.2026 (судді: Скрипчук О. С. - головуючий, Матущак О. І., Кравчук Н. М.) і рішення Господарського суду Львівської області від 11.06.2025 (суддя Гоменюк З. П.) у справі
за позовом керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова
до Львівської міської ради, Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Автосвіт"
про визнання недійсними рішень, скасування державної реєстрації прав, припинення речового права,
В С Т А Н О В И В:
1. Короткий зміст позовних вимог і підстав позову
1.1. У серпні 2021 року керівник Франківської окружної прокуратури м. Львова (далі - прокурор) в інтересах держави звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом (з урахуванням змін) до Львівської міської ради (далі - Львівська міськрада), Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Автосвіт" (далі - ОК "ГБК "Автосвіт"), Рясне-Руської сільської ради (далі - Рясне-Руська сільрада) про (1) визнання недійсним рішення Рясне-Руської сільради від 19.05.2020 № 3698 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок" (далі - рішення від 19.05.2020); (2) визнання недійсним рішення Рясне-Руської сільради від 12.11.2020 № 4835 "Про передачу у власність ОК "ГБК "Автосвіт" земельної ділянки" (далі - рішення від 12.11.2020); (3) скасування державної реєстрації права власності ОК "ГБК "Автосвіт" на земельну ділянку, кадастровий номер 4610136300:06:012:0010, площею 3,2914 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2095911246101, номер запису про право власності/довірчої власності: 39388086; (4) припинення речового права - права приватної власності ОК "ГБК "Автосвіт" на земельну ділянку, кадастровий номер 4610136300:06:012:0010, площею 3,2914 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2095911246101, номер запису про право власності/довірчої власності 39388086.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані обставинами незаконної передачі безоплатно у власність кооперативу спірної земельної ділянки.
1.3. Львівська міськрада у відзиві на позов підтримала позовні вимоги прокурора, посилаючись, зокрема, на те, що передача земель під об`єктами природно-заповідного фонду у приватну власність суперечить законодавству. Також відповідач вказував на те, що до він з 29.12.2020 є правонаступником Рясне-Руської сільради.
1.4. ОК "ГБК "Автосвіт" заперечив проти позову, стверджуючи, зокрема, про відсутність доказів і відомостей про реєстрацію ландшафтного заказника місцевого значення "Торфовище Білогорща", незавершення процедури створення такого заказника; відсутність доказів приналежності спірної земельної ділянки до категорії земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; необґрунтованість підстав представництва прокурором інтересів держави у наведеному випадку; помилковості обраного прокурором способу захисту, адже вимоги про повернення спірної земельної ділянки не заявлено.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.03.2024 закрито провадження у справі в частині вимог до Рясне-Руської сільради у зв`язку із припиненням як юридичної особи в результаті її реорганізації шляхом приєднання до Львівської міськради як правонаступника.
2.2. Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.06.2025, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.01.2026, позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним рішення Рясне-Руської сільради від 12.11.2020 і скасовано державну реєстрацію права власності ОК "ГБК "Автосвіт" на спірну земельну ділянку. У задоволенні позову в частині вимоги про визнання недійсним рішення Рясне-Руської сільради від 19.05.2020 відмовлено. Закрито провадження у справі в частині вимоги про припинення речового права - права приватної власності ОК "ГБК "Автосвіт" на спірну земельну ділянку.
2.3. Місцевий господарський суд, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність підстав представництва прокурором як самостійним позивачем інтересів держави в суді при зверненні з цим позовом, оскільки органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є саме Львівська міськрада, яка може бути лише відповідачем, зважаючи на прийняття нею рішення всупереч закону та інтересам держави. Вирішуючи спір по суті, суд виходив із того, що спірна земельна ділянка накладається на земельну ділянку ландшафтного заказника місцевого значення "Торфовище Білогорща" і будівництво гаражів на території заказника не відповідає законодавству, що свідчить про порушення прав територіальної громади м. Львова та наявність підстав для визнання недійсним рішення Рясне-Руської сільради від 12.11.2020. Відповідно до розділу ІІ Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 (чинним на час виникнення спірних правовідносин), для будівництва індивідуальних гаражів і колективного гаражного будівництва надаються земельні ділянки з кодом КВЦПЗ 02.05 та 02.06 відповідно, що належать до категорії земель житлової та громадської забудови, проте оспорюваним рішенням надано кооперативу земельну ділянку, яку віднесено до іншої категорії земель (промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення). Частиною 2 статті 134 Земельного кодексу України не передбачено можливості безоплатної передачі обслуговуючому кооперативу для будівництва та обслуговування гаражів на неконкурентних засадах земельних ділянок із земель запасу за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, що не надані у власність або користування громадянам чи іншим юридичним особам. Водночас, як зазначили суди, відповідачами не доведено, що при прийнятті органом місцевого самоврядування рішення від 12.11.2020 здійснювалося дослідження обґрунтованості передання ОК "ГБК "Автосвіт" у складі трьох засновників земельної ділянки саме для будівництва та обслуговування гаражів і саме в розмірі 3,2914 га, водночас тільки лише наявність у юридичної особи статусу гаражно-будівельного кооперативу не є визначальною умовою для безоплатної передачі йому у власність на підставі статті 41 Земельного кодексу України земельної ділянки довільного розміру (відповідний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13.09.2022 у справі № 906/260/21). Позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності ОК "ГБК "Автосвіт" на спірну земельну ділянку є похідною та підлягає задоволенню з огляду на положення частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Крім того, оспорюванне прокурором у цілому рішення Рясне-Руської сільради від 19.05.2020, яким було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, не стосується прав та обов`язків учасників цієї справи і спору щодо передачі речових прав на спірну земельну ділянку, а оскільки прокурор не доводить як допущення сільрадою певних порушень законодавства при прийнятті зазначеного рішення, так і порушення ним прав територіальної громади, то позовні вимоги в цій частині, за висновком суду, є безпідставними.
Поза тим, суд першої інстанції, звернувши увагу на викладення законодавцем норм частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у новій редакції (чинній із 22.07.2023), прийняв відмову прокурора від позову в частині вимоги про припинення речового права - права приватної власності ОК "ГБК "Автосвіт" на спірну земельну ділянку, оформлену відповідною заявою, та закрив провадження у справі в цій частині позову.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із рішенням і постановою судів попередніх інстанцій, ОК "ГБК "Автосвіт" звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.01.2026 і рішення Господарського суду Львівської області від 11.06.2025 у цій справі та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити у повному обсязі.
На обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, наголошує на неправильному застосуванні та порушенні судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, стверджуючи, що судами попередніх інстанцій не враховано висновків (1) щодо застосування положень частини 3 статті 46, статті 162 Господарського процесуального кодексу України, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.08.2021 у справі № 520/11672/19 та в ухвалі Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 990/64/22 щодо недопустимості одночасної зміни предмета і підстав позову, внаслідок чого суд у межах існуючого провадження фактично розглянув новий позов після доповнення підстав позову та відмови прокурора від однієї майнової вимоги; (2) щодо застосування статті 53 Господарського процесуального кодексу України та частин 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" в подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2020 у справі № 923/787/18, від 20.03.2019 у справі № 905/1135/18, від 25.08.2020 у справі № 910/12285/18, від 26.10.2021 у справі № 906/260/21, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 05.12.2018 у справі № 923/129/17, від 20.03.2019 у справі № 905/1135/18, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 стосовно наділення органів Держгеокадастру України повноваженнями здійснювати функції держави в земельних правовідносинах, зокрема звертатися до суду з позовами про визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій (в тому числі земель несільськогосподарського призначення) і форм власності, внаслідок чого суди безпідставно констатували відсутність компетентного органу в спірних правовідносинах; (3) щодо застосування статті 41 Земельного кодексу України, викладеного у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.12.2024 у справі № 914/33/24, від 30.05.2018 у справі № 910/9373/17; (4) щодо застосування частини 5 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, статті 21 Закону України "Про прокуратуру", викладеного у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 704/1233/17 стосовно того, що прокурор здійснює представництво інтересів держави як особливий вид процесуального представництва та підтверджує свої повноваження службовим посвідченням; (5) щодо застосування принципу "належного урядування" в подібних правовідносинах, викладеного в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2025 у справі № 466/2086/14-ц, від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18, від 03.08.2022 у справі № 910/9627/20, рішень Європейського cуду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20.08.2010 "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" (Rysovskyy v. Ukraine), від 16.02.2017 у справі "Кривенький проти України" (Kryvenkyy v. Ukraine), від 24.06.2003 "Стретч проти Сполученого Королівства" (Stretch vs. The United Kingdom), від 24.10. 2024 у справі "Дроздик та Мікула проти України" (Drozdyk and Mikula v. Ukraine) стосовного того, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються зокрема кооперативу як добросовісного набувача; (6) щодо застосування статей 69, 86, 98, 104 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1, 7, 8, 10 Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 № 3505/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.12.2011 за № 1431/20169, статті 15 Закону України "Про державний земельний кадастр", частини 4 статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд", викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021, від 12.02.2020 у справі № 910/21067/17, від 16.07.2024 у справі № 910/7328/23 щодо оцінки судом висновку експерта, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2025 у справі № 446/478/19 щодо встановлення обставин накладення земельної ділянки; (7) щодо застосування статей положень статей 13, 16 Цивільного кодексу України та статті 152 Земельного кодексу України в подібних правовідносинах, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2025 у справі № 446/478/19, в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.03.2025 у cправі № 927/6/24 стосовно способу захисту у виді витребування земельної ділянки (її ідентифікованої частини); (8) щодо застосування норми частини 4 статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" в подібних правовідносинах в контексті необхідності встановлення меж території об`єкта природно-заповідного фонду місцевого значення в натурі (на місцевості), викладеного в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25.03.2025 у справі № 340/3096/23; (9) щодо застосування принципу venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17.
Сервіси для юристів