ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 922/3289/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,
за участі секретаря: Купрейчук С.П.,
за участі представників судового засідання відповідно протоколу судового засідання від 28.02.2024
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2023
у справі № 922/3289/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг Восток"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг",
про стягнення 16 257 000,00 грн
ВСТАНОВИВ:
1. ТОВ "Агрохолдинг Восток" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Агроінвест Холдинг", в якому (з урахуванням заяв про зміну предмету позову та зменшення розміру позовних вимог) просило суд стягнути з відповідача 16257000 грн.
1.1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна сума коштів безпідставно набута відповідачем, а тому має бути повернута на користь позивача згідно зі ст. 1212 ЦК України.
2. Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.11.2021 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти у сумі 16 250 000 грн та 243 750 грн судових витрат.
2.1. Судове рішення мотивоване тим, що між позивачем і відповідачем були відсутні договірні правовідносини з поворотної фінансової допомоги (позики), отже відповідач безпідставно набув за рахунок позивача грошові кошти у розмірі 16 250 000 грн, які в силу статті 1212 Цивільного кодексу України підлягають поверненню, а позовні вимоги підлягають задоволенню в цій частині. В частині вимог про стягнення 7 000 грн суд відмовив, оскільки вказана сума коштів була повернута позивачеві згідно з платіжним дорученням № 383 від 30.09.2020.
3. Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 13.12.2021 заяву ТОВ "Агрохолдинг Восток" задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 32 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. В задоволенні решти вимог заяви щодо стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 152 091,25 грн відмовлено.
4. У постанові від 18.10.2022 Східний апеляційний господарський суд погодився із ухваленими Господарським судом Харківської області рішенням від 22.11.2021 та додатковим рішенням від 13.12.2021 у цій справі та залишив їх без змін.
5. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.03.2023 постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2022, рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2021 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 13.12.2021 скасовано; справу №922/3289/21 в скасованій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
5.1. Суд касаційної інстанції зазначив, що за змістом оскаржуваних судових рішень не вбачається з`ясування судами обставин про те, у якому періоді та яку загальну суму коштів було перераховано з рахунку позивача на рахунок відповідача з вказівкою у призначенні платежів спірних договорів фінансової допомоги, чи здійснювалося відповідачем повернення цих коштів (повне або часткове) на рахунок позивача, якщо здійснювалося, то коли і в якому розмірі.
Суд першої інстанції з усіх наданих до матеріалів справи платіжних доручень врахував лише платіжне доручення від 30.09.2020, за яким відповідачем на користь позивача було перераховано кошти у сумі 7 000 грн. Відповідні розрахунки, за змістом яких вбачається підстави для врахування чи не врахування того чи іншого платіжного доручення оскаржувані судові рішення не містять, як не містять вказівки про те, чи було перевірено судами розрахунок, наведений у позові (з урахуванням поданої в подальшому заяви про зменшення розміру позовних вимог).
Врахувавши наведене, колегія суддів зазначила, що обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Верховний Суд зазначив, що за змістом оскаржуваних судових рішень суди попередніх інстанцій фактично переклали на відповідача весь тягар доказування обставин наявності чи відсутності між сторонами договірних правовідносин (тобто за спірними 7 договорами фінансової допомоги, укладення яких позивачем не визнається). Водночас суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки усім наданим учасниками справи доказам та доводам, викладеним ними під час розгляду справи, що свідчить про недотримання судами вимог статей 79, 86, 236, 269 ГПК України щодо оцінки наявних у справі та додатково поданих доказів, всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
6. За результатами нового розгляду, Господарським судом Харківської області ухвалено рішення від 02.08.2023, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, та додаткове рішення від 02.08.2023, яким стягнуто з позивача на користь відповідача судовий збір: за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2021 у справі №922/3289/21 в частині задоволення позовних вимог у розмірі 365782,50грн; за подання касаційної на рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 у розмірі 487500,00грн.
6.1. Суд першої інстанції дійшов до висновків про те, що між позивачем та відповідачем у спірний період склалися сталі господарські взаємовідносини, такі взаємовідносини мали постійний характер протягом 2018-2020 років, та включали неодноразове, в тому числі взаємне, перерахування грошових коштів в якості фінансової допомоги та повернення фінансової допомоги, в тому числі у спірний період.
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Всі права захищені.