ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2025 року
м. Київ
cправа № 916/506/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ємця А. А. - головуючого, Булгакової І. В., Малашенкової Т. М.,
за участю секретаря судового засідання Рєзнік А. В.,
представників учасників справи:
позивача - Фомічов І. О., Смирнова В. М.,
відповідача - Цимбал С. Ю.,
третьої особи - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг»
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 (колегія суддів: Філінюк І. Г. - головуючий, Аленін О. Ю., Принцевська Н. М.) у справі
за позовом Державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент капітального будівництва та дорожнього господарства Одеської обласної державної адміністрації,
про стягнення грошових коштів,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1 Державне підприємство «Служба місцевих автомобільних доріг» (далі - Підприємство) звернулося до суду з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА» (далі - Товариство) суми попередньої оплати за договором підряду у розмірі 27 095 865,04 грн, інфляційних втрат у розмірі 6 060 365,91 грн, пені у розмірі 5 262 278,99 грн та 3 % річних у розмірі 1 182 567,48 грн.
1.2 Позивач, обґрунтовуючи позов, посилається на порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором підряду від 10.11.2021 № 28/К/21 щодо виконання робіт у встановлені строки та неповернення ним суми попередньої оплати за договором.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1 Господарський суд Одеської області рішенням від 27.02.2024 (суддя Рога Н. В.) позов задовольнив повністю: стягнув з Товариства на користь Підприємства суму попередньої оплати у розмірі 27 095 865,04 грн, інфляційні втрати у розмірі 6 060 365,91 грн, пеню у розмірі 5 262 278,99 грн та 3 % річних у розмірі 1 182 567,48 грн.
2.2 Суд першої інстанції виходив з того, що: за матеріалами справи протягом трьох місяців після одержання авансу відповідач не виконав своїх зобов`язань та не надав замовнику (позивачу) на підтвердження використання попередньої оплати належним чином оформлені акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), у зв`язку з чим у підрядника (відповідача) виникли зобов`язання щодо повернення невикористаної суми попередньої оплати замовнику. При цьому суд першої інстанції, посилаючись на умови договору та приписи чинного законодавства, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача пені, нарахованої за період з 23.03.2022 по 23.09.2022 на суму невиконаного зобов`язання - 27 095 865,04 грн. Також, перевіривши наведений позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, суд виснував про його правильність і задовольнив позовні вимоги в цій частині на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
2.3 Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 12.11.2024 рішення Господарського суду Одеської області від 27.02.2024 скасував та ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову.
2.4 Постанова мотивована тим, що рішення суду про задоволення цього позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача щодо розміру невикористаного авансу. При цьому належних доказів (висновку експерта тощо) у розумінні статей 73, 76- 79, 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) на підтвердження факту «не освоєння авансових коштів, або ж освоєння з порушенням погоджених умов» позивач не надав.
3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція учасників справи
3.1 Підприємство, не погоджуючись з висновками апеляційного господарського суду, у касаційній скарзі просить постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 скасувати, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі.
3.2 Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, позивач посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права і зазначає про неврахування цим судом правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 22.01.2019 у справі № 922/1119/18, від 07.12.2018 у справі № 910/23196/17, від 02.04.2019 у справі № 917/194/18, від 16.09.2022 у справі № 913/703/20, від 15.11.2019 у справі № 924/233/18.
Сервіси для юристів