П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2015 року м. КиївСудова палата у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Яреми А.Г., суддів:Григор'євої Л.І., Гуменюка В.І.,Романюка Я. М., Лященко Н.П.,Сеніна Ю.Л., Охрімчук Л.І.,Сімоненко В.М.,-
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_10, третя особа - Державна реєстраційна служба України, про визнання шлюбного договору недійсним та визнання майна особистою приватною власністю за заявою ОСОБА_9 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 вересня 2014 року,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2013 року ОСОБА_9 звернулася до суду із указаним позовом. Зазначала, що з 14 грудня 2010 року перебувала з ОСОБА_10 у зареєстрованому шлюбі. До реєстрації шлюбу з відповідачем вона придбала за особисті кошти садовий будинок АДРЕСА_1 (далі - СТ "Лагуна") Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області та земельну ділянку площею 0, 6380 га за цією ж адресою. Крім того, 15 серпня 2007 року нею придбано автомобіль марки "Мерседес Бенс", номерний знак НОМЕР_1; 4 вересня 2008 року - автомобіль марки "Шевролет", номерний знак НОМЕР_2; 12 лютого 2008 року - автомобіль марки "Мерседес Бенс" , номерний знак НОМЕР_3. Посилаючись на те, що зазначене майно придбане нею до реєстрації шлюбу за особисті кошти, просила визнати це майно її особистою приватною власністю відповідно до статті 57 СК України.
Крім того, позивачка указувала, що 26 серпня 2011 року нею та відповідачем укладено шлюбний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11, яким до спільного сумісного майна подружжя віднесене майно, набуте нею до реєстрації шлюбу з відповідачем за особисті кошти.
Посилаючись на те, що шлюбний договір укладено з порушенням вимог статті 93 СК України, а умови цього договору ставлять її у надзвичайно невигідне матеріальне становище, просила на підставі статті 103 СК України, статей 203, 215 ЦК України визнати зазначений шлюбний договір недійним.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 23 січня 2014 року позов задоволено частково. Визнано особистою приватною власністю ОСОБА_9 автомобілі: "Мерседес Бенс", номерний знак НОМЕР_1, "Шевролет", номерний знак НОМЕР_2, "Мерседес Бенс", номерний знак НОМЕР_3.
Рішенням апеляційного суду Київської області від 29 травня 2014 року рішення районного суду в частині відмови в задоволенні позову про визнання недійсним шлюбного договору, визнання особистою приватною власністю будинку та земельної ділянки скасовано. Позов ОСОБА_9 задоволено. Визнано недійсним шлюбний договір від 26 серпня 2011 року, укладений ОСОБА_9 та ОСОБА_10; визнано особистою приватною власністю ОСОБА_9 садовий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0, 6380 га, що розташована за цією ж адресою; вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В решті - рішення районного суду залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 вересня 2014 року рішення апеляційного суду в частині визнання шлюбного договору недійсним та визнання особистою приватною власністю позивачки житлового будинку та земельної ділянки скасовано, залишено в цій частині в силі рішення Вишгородського районного суду Київської області від 23 січня 2014 року.
У заяві про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 вересня 2014 року ОСОБА_9 порушує питання про скасування зазначеної ухвали та направлення справи на новий касаційний розгляд із підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: статей 57, 60, 74, 93, 97 СК України.
В обґрунтування заяви ОСОБА_9 додала ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 червня 2013 року, від 9 липня 2014 року та від 13 серпня 2014 року, в яких, на думку заявниці, по-іншому застосовані зазначені правові норми.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 грудня 2014 року справу допущено до провадження Верховного Суду України в порядку глави 3 розділу V Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Перевіривши матеріали справи та наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у справі виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
За положеннями пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
За змістом статті 3605 ЦПК України суд відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що 14 грудня 2010 року ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зареєстрували шлюб.
З метою визначення правового режиму окремого майна, що набувалось упродовж проживання сторонами однією сім'єю, але до реєстрації шлюбу, 26 серпня 2011 року, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 уклали шлюбний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11
У пункті 1 договору сторони підтвердили, що відповідно до вимог статті 74 СК України вважають спільною сумісною власністю наступне майно: будинок АДРЕСА_1 з відповідними господарськими спорудами, зареєстрованим за ОСОБА_9 у Вишгородському бюро технічної інвентаризації Київської області за № 507, реєстраційний № 28066708 та земельна ділянка площею 0, 6380 га, що розташована за цією ж адресою, державний акт виданий на ім'я ОСОБА_9, кадастровий номер 3221888800330340603.
Пунктом 2 шлюбного договору визначено, що сторони погоджуються з тим, що на зазначене майно, яке визнається ними об'єктом спільної сумісної власності, поширюються положення глави 8 СК України, зокрема, що розпорядження зазначеним вище майном буде здійснюватись за взаємною згодою з дотриманням вимог статті 65 СК України.
Пунктом 3 договору передбачено, що будь-які інші питання, що стосуватимуться майнових відносин подружжя і визначатимуть взаємні майнові права та обов'язки, які не врегульовані цим шлюбним договором, будуть вирішуватися у відповідності до вимог Сімейного Кодексу України.
У пункті 4 сторони зазначили, що у момент укладення цього договору усвідомлювали (і усвідомлюють) значення своїх дій і могли (можуть) керувати ними, розуміють природу цього правочину, свої права та обов'язки за договором; при укладенні договору відсутній будь-який обман чи інше приховування фактів, які б мали істотне значення та були свідомо приховані ними; договір укладається ними у відповідності зі справжньою їхньою волею, без будь-якого застосування фізичного чи психічного тиску; договір укладався на вигідних для сторін умовах і не є результатом впливу тяжких для них обставин; правочин вчиняється з наміром створення відповідних правових наслідків (не є фіктивним), правочин не приховує інший правочин (не є удаваним); сторони володіють українською мовою, що дає їм можливість зрозуміти текст цього правочину та всі без винятку його умови.
Крім того, в пункті 8 договору зазначено, що вони, чоловік та дружина шляхом підписання цього договору підтверджують, що жодна з його умов не ставить кожного з них разом чи окремо у надзвичайно невигідне матеріальне становище.
Задовольняючи позов в частині визнання особистою приватною власністю ОСОБА_9 автомобілів, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що автомобілі, відповідно до статті 57 СК України є її особистою приватною власністю. У цій частині судові рішення в касаційному порядку не оскаржувались і судом касаційної інстанції не переглядались.
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.