П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2014 року м. Київ
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Барбари В.П., суддів:Балюка М.І., Берднік І.С., Гуля В.С., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Колесника П.І., Потильчака О.І., Фесенка Л.І., Шицького І.Б., -
за участю представників: публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» - Силич Л.Є.,
публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» - Халіної А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 10 липня 2013 року у справі № 5002-33/4081-2012 за позовом публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» про стягнення суми, -
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2012 року публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - ПАТ «НАК «Нафтогаз України») звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» (далі - ПАТ «Кримгаз») про стягнення 515 447,30 грн пені (з урахуванням уточнень позовних вимог), 172 283,03 грн інфляційних витрат та 100 283,06 грн - 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу від 30 вересня 2011 року
№ 14/2091/11 (далі - договір №14/2091/11).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
20 грудня 2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Кримгаз» на користь позивача збитки від інфляції у розмірі 30 271,74 грн та 3 % річних у сумі 100 283,06 грн. У частині стягнення інфляційних витрат у сумі
172 283,03 грн та пені в розмірі 515447,30 грн - в позові відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від
16 квітня 2013 року рішення Автономної Республіки Крим від 20 грудня
2012 року скасовано в частині відмови в позові про стягнення пені та прийнято нове рішення про часткове задоволення позову в цій частині. Визнано недійсним пункт 7.2 договору купівлі - продажу природного газу № 14/2091/11 від 30 вересня 2011 року в частині нарахування неустойки протягом шести місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом. Стягнуто з відповідача на користь позивача 508 464,86 грн. пені. В задоволенні решти позовних вимог відмолено. В іншій частині рішення суду першої інстанції - залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 10 липня
2013 року постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
16 квітня 2013 року залишено без змін.
В основу постанови касаційного суду покладено висновок про те, що пункт 7.2 договору № 14/2091/11 суперечить нормам статей 260, 261 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та частини шостої статті 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України), оскільки сторони фактично змінили порядок обчислення позовної давності за вимогами про стягнення неустойки (пені) на прострочену суму.
ПАТ «Кримгаз» у порядку статті 11119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) подало заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 10 липня 2013 року у справі № 5002-33/4081-2012 з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції частини шостої статті 232 Господарського кодексу України та частин другої, третьої статті 6 ЦК України у правовідносинах щодо стягнення пені за неналежне виконання зобов'язання за договором
№ 14/2091/11.
В обґрунтування неоднаковості застосування касаційним судом норм матеріального права заявником надано копії постанов Вищого господарського суду України від 20 жовтня 2011 року у справі № 1/174, від 18 листопада
2009 року у справі № 42/211 та від 12 січня 2011 року у справі № 33/191-10, в якій висловлено таку правову позицію: керуючись положеннями частини шостої статті 232 ГК України, Вищий господарський суд України скасував рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови в позові про стягнення пені та вказав про правильність визначення позивачем періоду нарахування пені за шість місяців до моменту звернення з позовом, оскільки умовами договору (пункт 7.10) сторони передбачили істотні умови, такі як строк та порядок нарахування пені. Водночас правовідносини у справах
№ 1/174 та № 42/211 не є аналогічними правовідносинам у справі.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 6 грудня 2013 року вирішено питання про допуск справи № 5002-33/4081-2012 до провадження для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 10 липня 2013 року.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши викладені у заяві доводи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з нижченаведених підстав.
Сервіси для юристів