П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Кривенка В.В.,суддів:Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О.,
при секретарі судового засідання Ключник А.Ю.,
за участю представників державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві (далі - ДПІ) - Павловича Д.М., Харка Д.М., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Комфортзон» до ДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о в и л а:
ТОВ «Комфортзон» звернулося до суду з позовом про: визнання неправомірними дій ДПІ при складанні акта перевірки від 18 листопада 2013 року № 1981/26-56-22-03-09/36335185 та податкових повідомлень-рішень від 6 грудня 2013 року № 0005132203 та № 0005142203; скасування зазначених податкових повідомлень-рішень.
Позовні вимоги ґрунтуються на наявності підстав для віднесення сум, сплачених контрагентам, до витрат, а сум податку на додану вартість (далі - ПДВ) - до податкового кредиту.
Суди встановили, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Комфортзон» по взаємовідносинах з ТОВ «ЛІГРАН» за січень, березень, квітень, травень, червень, грудень 2012 року; з приватним підприємством (далі - ПП) «Рембудкомплект-Плюс» - за квітень, червень 2012 року; з ТОВ «Промтехгруп ЛТД» - за лютий, квітень 2013 року; з ТОВ «Будбізнеспром-Т» - за грудень 2012 року; з ТОВ «Супутник» - за вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року; з ТОВ «Шоковіта» - за вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року; з ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» - за січень, лютий, березень, квітень, травень, липень 2012 року; з ТОВ «Єврогрупса» - за січень, лютий 2012 року складено акт від 18 листопада 2013 року № 1981/26-56-22-03-09/36335185, в якому зафіксовані порушення: підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 137.1 статті 137, пунктів 138.2, 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (далі - ПК), в результаті чого платник занизив податок на прибуток на загальну суму 845 098 грн; пункту 22.1 статті 22, пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК, в результаті чого платник занизив ПДВ на загальну суму 900 299 грн.
На підставі результатів проведеної перевірки 6 грудня 2013 року відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення:
- № 0005132203 - про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 056 373 грн, в тому числі 845 098 грн основного платежу та 211 275 грн штрафних (фінансових) санкцій;
- № 0005142203 - про визначення суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 1 125 374 грн, в тому числі 900 299 грн основного платежу та 225 075 грн штрафних (фінансових) санкцій.
Донараховуючи грошові зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток, податковий орган виходив із безтоварності господарських операцій між ТОВ «Комфортзон» та його контрагентами (ТОВ «ЛІГРАН», ПП «Рембудкомплект-Плюс», ТОВ «Промтехгруп ЛТД», ТОВ «Будбізнеспром-Т», ТОВ «Супутник», ТОВ «Шоковіта», ПП «Транс-Атлантіка Сервіс», ТОВ «Єврогрупса»).
Згідно з матеріалами справи між ТОВ «Комфортзон» і ТОВ «ЛІГРАН» укладено договір купівлі-продажу від 18 листопада 2011 року № 18/11.
15 квітня 2012 року між ТОВ «Комфортзон» та ПП «Рембудкомлект-Плюс» укладено договір № 15/04, відповідно до якого виконавець зобов'язується надавати замовнику, а замовник зобов'язується приймати і оплачувати послуги порізки, кромкування, фрезерування та ін.
Також між позивачем і ТОВ «Промтехгруп ЛТД» укладено договори від 4 лютого 2013 року № 04/02 та 4 квітня 2013 року № 04/04 про надання послуг.
12 листопада 2012 року між позивачем і ТОВ «Будбізнеспром-Т» укладено договір № 12/11, за умовами якого позивач зобов'язується приймати і оплачувати послуги з прокату і зберігання меблів та супутні послуги, вказані в рахунках-фактурах.
Між позивачем і ТОВ «Супутник» укладено договір купівлі-продажу від 4 вересня 2012 року № 04/09 та договір про надання послуг від 10 вересня 2012 року № 10/09.
Між позивачем і ТОВ «Шоковіта» укладено договір від 24 вересня 2012 року № 24/09, на підставі якого позивач зобов'язався приймати і оплачувати послуги порізки, кромкування, фрезерування, монтажу.
Між позивачем та ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» укладено договір від 9 січня 2012 року № 0901/2, за умовами якого позивач зобов'язувався приймати і оплачувати надані послуги, вказані в рахунках-фактурах, та договір від 20 січня 2012 року № 2001/2, згідно з яким вказаний контрагент позивача зобов'язувався, використовуючи власні матеріали, засоби і устаткування, в межах загальної вартості робіт виконати ремонтні роботи на об'єкті замовника.
Також між позивачем і ТОВ «Єврогрупса» було укладено договір від 31 січня 2012 року № 03/30, згідно з яким вказаний контрагент зобов'язувався передати у власність позивача товар.
Факт виконання умов зазначених договорів в судовому порядку встановлено з підтвердженням матеріалами справи, а саме: рахунками-фактурами, актами виконаних робіт, податковими та видатковими накладними.
В акті перевірки від 18 листопада 2013 року № 1981/26-56-22-03-09/36335185 відповідач посилається на акти перевірок контрагентів позивача, які були скасовані за результатами розгляду судових справ.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 4 березня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовив.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 10 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 березня 2015 року, постанову суду першої інстанції скасував, позов задовольнив частково: визнав протиправними та скасував спірні податкові повідомлення-рішення; в задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що наявність у замовника (позивача) первинних документів, які відповідно до вимог ПК необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту та валових витрат, зокрема, укладених договорів, податкових накладних, не є безумовною підставою для віднесення до валових витрат та податкового кредиту витрат на придбання послуг, оскільки податковий орган довів, що наведені в таких документах відомості не відповідають дійсності; господарські операції з постачання товарів фактично не мали реального характеру, постачання оформлене лише документально та не спрямоване на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.
Сервіси для юристів