П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2015 року м. КиївСудова палата у господарських справах
Верховного Суду України у складі
головуючого Колесника П.І., суддів:Балюка М.І.,Барбари В.П.,Берднік І.С., Жайворонок Т.Є.,Шицького І.Б., за участю представника: Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта"- Мєльнік О.В., -розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (далі - УДППЗ "Укрпошта") в особі Сумської дирекції про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 18 березня 2015 року у справі № 920/49/14 за позовом УДППЗ "Укрпошта" до управління майна комунальної власності Сумської міської ради, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Ікс-Прес", про спонукання укласти договір,
в с т а н о в и л а:
У грудні 2013 року УДППЗ "Укрпошта" в особі Сумської дирекції звернулося до господарського суду Сумської області із позовом до Управління майна комунальної власності Сумської міської ради про спонукання укласти договір оренди частини нежитлового приміщення, розташованого на 1 поверсі за адресою: м. Суми, вул. Супруна, 9, площею 21 кв. м, встановивши орендну плату в розмірі 1 грн на рік, а строк дії договору - з 03 грудня 2013 року на умовах, визначених у позові.
Позов мотивовано відмовою відповідача всупереч вимогам чинного законодавства укласти з позивачем договір оренди нерухомого майна.
Рішенням господарського суду Сумської області від 06 серпня
2014 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04 листопада 2014 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 18 березня
2015 року зазначені судові рішення залишено без змін.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що право УДППЗ "Укрпошта" користуватися об'єктом оренди у порядку та за тарифами, встановленими для бюджетних організацій, визначається тією мірою, якою воно забезпечує діяльність засобів масової інформації. Виходячи із цього, суд касаційної інстанції наголосив, що в основі договору має бути покладено принцип зонування зі встановленням різних ставок орендної плати за площі з різним цільовим призначенням.
У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України
від 18 березня 2015 року УДППЗ "Укрпошта", посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень частини 3 статті 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах при вирішенні аналогічних судових справ, просить скасувати цю постанову, а також рішення господарського суду Сумської області від 06 серпня 2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04 листопада 2014 року і ухвалити нове рішення, яким позов УДППЗ "Укрпошта" у справі № 920/49/14 задовольнити повністю.
В обґрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права заявником надано копію постанови Вищого господарського суду України від 14 жовтня 2013 року у справі
№ 920/13/13.
Заяву мотивовано тим, що у справі № 920/13/13 Вищий господарський суд України, застосувавши до спірних правовідносин одні й ті самі норми матеріального права, дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позову про зобов'язання відповідача укласти із Сумською дирекцією УДППЗ "Укрпошта" договір оренди частини нежитлового приміщення в порядку та за тарифами, встановленими для бюджетних організацій. При цьому суд касаційної інстанції зазначив, що річна орендна ставка за спірним договором оренди має становити 1 грн на рік, оскільки діяльність позивача регламентується Законом України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Законом України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 786, тому позивач належить до категорії суб'єктів господарювання, на яких поширюється дія положень частини 4 статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Усуваючи розбіжності у застосуванні судом касаційної інстанції положень частини 3 статті 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає задоволенню з нижченаведених підстав.
Під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 18 листопада 2013 року позивач звернувся до управління майна комунальної власності Сумської міської ради (лист № 13-11-325) з проханням надати йому в оренду частину нежитлового приміщення, розташованого на 1 поверсі за адресою: м. Суми, вул. Супруна, 9, площею 21 кв. м, яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Суми, без проведення конкурсу зі встановленням розміру орендної плати у розмірі 1 грн на рік та додав підписаний ним проект договору оренди.
Відповідач листом від 03 грудня 2013 року № 09.01-16/3801 відмовив у наданні в оренду зазначеного нежитлового приміщення, посилаючись зокрема на те, що запропонований проект договору оренди не відповідає типовому договору у частині визначення розміру орендної плати, заявником не надано орендодавцеві рішення Сумської міської ради про застосування відносно нього орендної ставки у розмірі 1 грн, проект договору не відповідає вимогам в частині зазначення в ньому інформації щодо істотних умов договору оренди майна комунальної власності, порядку визначення вартості та порядку його нарахування.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України, відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону.
Відповідно до статті 5 зазначеного Закону орендодавцями є органи місцевого самоврядування щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке перебуває у комунальній власності.
Порядком передачі в оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Суми, затвердженим рішенням Сумської міської ради від 26 жовтня 2011 року № 896-МР, визначено, що орендодавцем комунального майна є уповноважений орган Сумської міської ради - управління майна комунальної власності Сумської міської ради.
Згідно з частинами 1, 3 статті 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" засобам масової інформації у встановленому порядку передаються у безстрокову оренду приміщення загальнодержавної і комунальної власності, якими вони користуються для здійснення виробничої діяльності. Державні та комунальні телерадіоорганізації, редакції державних і комунальних періодичних видань та періодичних видань, заснованих об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємства зв'язку, що їх розповсюджують, користуються орендою та послугами поштового, телеграфного і телефонного зв'язку в порядку та за тарифами, встановленими для бюджетних організацій.
Згідно з частиною 2 статті 2 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" норми цього Закону поширюються також на телерадіоцентри та підприємства поліграфії і зв'язку тією мірою, наскільки вони забезпечують діяльність цих засобів масової інформації.
Господарськими судами встановлено, що відповідно статуту УДППЗ "Укрпошта", затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 9 квітня 2010 року № 176, розповсюдження періодичних друкованих видань з передоплати або продаж їх у роздріб є не основним, а лише одним із видів додаткової діяльності.
Аналогічні положення щодо цього виду діяльності містяться і в положенні про Сумську дирекцію УДППЗ "Укрпошта".
Вирішуючи спір, суд касаційної інстанцій керувався рекомендаціями Фонду державного майна України, викладеними у його наказі від 22 серпня 2000 року № 1765: у разі використання орендарем нерухомого майна об'єкта оренди за кількома цільовими призначеннями для визначення орендної плати можуть використовуватися такі підходи: 1) зонування об'єкта оренди (визначення площі для здійснення кожного з видів діяльності орендаря) з подальшим застосуванням для кожної зони відповідних орендних ставок і фіксуванням площ зон у договорі оренди;
Сервіси для юристів