П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2014 року м. Київ
Судова палата у господарських справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Барбари В.П.,суддів: Балюка М.І., Берднік І.С., Гуля В.С., Жайворонок Т.Є., Колесника П.І., Потильчака О.І., Фесенка Л.І., Шицького І.Б., - за участю представників:
комунального підприємства
"Лісопаркове господарство "Конча-Заспа" - Лантуха А.І.,
виконавчого органу
Київської міської ради
(Київської міської державної адміністрації)
та Департаменту комунальної власності
виконавчого органу
Київської міської ради
(Київської міської державної адміністрації) - Уланова І.В.,
Генеральної прокуратури України - Зузака І.О.,
Кабінету Міністрів України - Заінчковського Д.А., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Грін" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року у справі № 5011-32/13806-2012 за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації, Головного управління комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), комунального підприємства "Лісопаркове господарство "Конча-Заспа" до Київської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю "Рудана Плюс", третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Форест Грін", про визнання недійсними рішення та договору купівлі-продажу нерухомого майна,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2012 року заступник прокурора міста Києва звернувся до господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації, Головного управління комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), комунального підприємства "Лісопаркове господарство "Конча-Заспа" (далі - КП "ЛПГ "Конча-Заспа") до Київської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю "Рудана Плюс" (далі - ТОВ "Рудана Плюс"), в якому просив поновити йому строк звернення із цим позовом і визнати недійсними:
- рішення Київської міської ради від 22 серпня 2007 року № 151/1985 "Про внесення змін до рішення Київради від 8 лютого 2007 року № 62/723 "Про Програму приватизації об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва на 2007-2010 роки" в частині включення нежилих приміщень за адресою: м. Київ, пров. Тихвінський, 1, корпус 1, літ. "Б", загальною площею 534,80 кв. м (далі - спірне майно), до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні;
- договір купівлі-продажу будівлі контори (спірного майна), укладений 6 березня 2008 року між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ТОВ "Рудана Плюс".
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у 2012 році під час проведення прокуратурою міста Києва перевірки було встановлено порушення Закону України "Про приватизацію державного майна" при проведенні приватизації спірного майна та при його відчуженні.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14 листопада 2012 року до участі в справі у якості третьої особи залучено ТОВ "Форест Грін".
Рішенням господарського суду міста Києва від 5 грудня 2012 року (з урахуванням виправлення описки ухвалою цього ж суду від 19 грудня 2012 року), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24 січня 2013 року, поновлено заступнику прокурора міста Києва строк позовної давності, пропущений з поважних причин, на звернення з позовом до господарського суду, позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним рішення Київської міської ради від 22 серпня 2007 року № 151/1985 "Про внесення змін до рішення Київради від 8 лютого 2007 року № 62/723 "Про програму приватизації об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва на 2007-2010 роки" в частині включення нежилих приміщень за адресою: м. Київ, пров. Тихвінський, 1, корпус 1, літ. "Б", загальною площею 534,80 кв. м., до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні; визнано недійсним договір купівлі-продажу будівлі контори, укладений 6 березня 2008 року між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) і ТОВ "Рудана Плюс". Стягнуто з Київської міської ради і ТОВ "Рудана Плюс" на користь Державного бюджету України по 536,50 грн витрат зі сплати судового збору.
Постановою Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 січня 2013 року залишено без змін. Стягнуто з ТОВ "Форест Грін" на користь Державного бюджету України 802,90 грн недоплаченої суми судового збору за подання касаційної скарги.
У своїй постанові Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог на підставі приписів статті 21, частини 1 статті 203, частин 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 1 Закону України "Про приватизацію державного майна", статті 25, пункту 30 статті 26, частини 1 статті 59, статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування", частини 1 статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та про поновлення прокурору позовної давності, пропущеної з поважних причин, відповідно до приписів статей 257, 261, 267 ЦК України.
У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року з підстав, передбачених пунктом першим статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ТОВ "Форест Грін", посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статей 256, 257, 261, 267 ЦК України при вирішенні аналогічних судових справ, просить скасувати цю постанову, рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
На обґрунтування неоднаковості застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права ТОВ "Форест Грін" долучило до заяви копії постанов Вищого господарського суду України від 6 грудня 2011 року у справі № 16/183 та від 12 серпня 2013 року у справі № 910/6313/13, в яких, на думку заявника, судом касаційної інстанції по-іншому застосовано одні й ті самі норми матеріального права у подібних правовідносинах.
У постановах, на які посилається заявник, Вищий господарський суд України, вирішуючи спір у подібних правовідносинах, дійшов протилежних правових висновків щодо позовної давності, початку її перебігу та поважності причин пропущення.
Сервіси для юристів