П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2016 року м. Київ
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого Яреми А.Г., суддів:Гуменюка В.І.,Охрімчук Л.І.,Романюка Я.М., Сімоненко В.М., розглянувши на засіданні справу за позовом державного підприємства «Чернівецький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» до ОСОБА_6, третя особа - Державна фінансова інспекція в Чернівецькій області, про відшкодування шкоди за заявою ОСОБА_6 про перегляд рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 17 червня 2015 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 жовтня 2015 року,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2014 року державне підприємство «Чернівецький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (далі - ДП «Чернівецький НДІ землеустрою») звернулося до суду із зазначеною позовною заявою, посилаючись на те, що в березні-травні 2010 року контрольно-ревізійне управління Чернівецької області здійснило ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності державного підприємства, в тому числі щодо використання коштів Стабілізаційного фонду для здійснення заходів з безоплатного оформлення та видачі громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки (далі - Стабілізаційний фонд) за 2009 рік. За результатами проведеної перевірки складено акт ревізії від 26 травня 2010 року й направлено ДП «Чернівецький НДІ землеустрою» лист про усунення порушень і недоліків, забезпечення відшкодування за рахунок винних осіб незаконно виплаченої заробітної плати на суму 201 тис. 984 грн 39 коп. та коригування розрахунків з державними цільовими фондами на загальну суму 74 тис. 517 грн 17 коп. Чернівецький окружний адміністративний суд постановою від 20 грудня
2011 року ухвалив стягнути з ДП «Чернівецький НДІ землеустрою» в дохід Державного бюджету України 201 тис. 984 грн 39 коп. та зобов'язати підприємство відкоригувати розрахунки зі сплати внесків до державних цільових фондів на суму 74 тис. 517 грн 17 коп. ДП «Чернівецький НДІ землеустрою» повернуло до державного бюджету кошти в розмірі 65 тис. грн, залишилися непогашеними кошти в розмірі 211 тис. 501 грн 56 коп. У березні 2013 року порушено кримінальне провадження та внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України (далі - КК України). Шевченківський районний суд м. Чернівці ухвалою
від 16 вересня 2014 року постановив звільнити від кримінальної відповідальності колишнього директора підприємства ОСОБА_6 на підставі частини першої статті 366 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження відносно нього закрити.
Посилаючись на те, що органами досудового слідства та судом встановлено, що ОСОБА_6, обіймаючи посаду виконуючого обов'язки директора підприємства, вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, у зв'язку із чим підприємство незаконно отримало від Стабілізаційного фонду за 2009 рік бюджетні кошти в сумі 276 тис. 501 грн 56 коп., у тому числі 201 тис. 984 грн 39 коп. - незаконні витрати на оплату праці та 74 тис. 517 грн 17 коп. - сплачені підприємством внески до державних цільових фондів, позивач просив стягнути із ОСОБА_6 на свою користь 276 тис. 501 грн 56 коп. у зв'язку із вчиненням злочину з підстав, передбачених статтями 22, 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статей 134, 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Справа розглядалася судами неодноразово.
Кіцманський районний суд Чернівецької області рішенням від 17 грудня 2014 року відмовив у задоволенні позову.
Апеляційний суд Чернівецької області рішенням від 17 червня 2015 року рішення суду першої інстанції скасував, ухвалив нове рішення про
задоволення позову, постановив стягнути із ОСОБА_6 на користь
ДП «Чернівецький НДІ землеустрою» заподіяну матеріальну шкоду у зв'язку з незаконно виплаченою заробітною платою в сумі 201 тис. 984 грн 39 коп.
та сплачені підприємством внески до державних цільових фондів у сумі
74 тис. 517 грн 17 коп.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 26 жовтня 2015 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_6 на вищезазначене рішення апеляційного суду.
У заяві ОСОБА_6 про перегляд судових рішень порушується питання про скасування рішення апеляційного суду та ухвали суду касаційної інстанції й ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову з передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстав, неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, та невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме статей 134, 233 КЗпП України.
На підтвердження зазначених підстав подання заяви ОСОБА_6 посилається на ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від:
22 жовтня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Залізничавтоматика» до фізичної особи про відшкодування шкоди (№ 6-29844св14);
26 листопада 2014 року у справі за позовом Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України та державного підприємства «Одеська залізниця» до фізичної особи про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення злочинних дій (№ 6-37739св14);
29 липня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Орлан-Транс-Груп» до фізичної особи про відшкодування шкоди (№ 6-1060св15).
Крім того, заявник посилається також на постанови Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від:
26 листопада 2014 року у справі за позовом заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» до фізичної особи про відшкодування шкоди (№ 6-139цс14);
23 грудня 2015 року у справі за позовом приватного підприємства «Вознесенськ Транзит» до фізичної особи про відшкодування шкоди
(№ 6-1654цс15);
2 березня 2016 року у справі за позовом заступника прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави до фізичної особи про відшкодування шкоди (№ 6-1263цс15).
Так, постановляючи ухвалу у справі № 6-29844св14 та скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд до апеляційного суду, суд касаційної інстанції керувався тим, що відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1823/ed_2014_06_04/pravo1/T041618.html?pravo=1> при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов'язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Інші прийняті в рамках кримінальної справи чи справи про адміністративне правопорушення постанови суд оцінює згідно з положеннями статті 212 ЦПК України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1987/ed_2014_06_04/pravo1/T041618.html?pravo=1>. На підтвердження висновку суду щодо розміру відшкодування збитків у рішенні, крім посилання на вирок у кримінальній справі чи постанову у справі про адміністративне правопорушення, необхідно також зазначати докази, подані сторонами при розгляді цивільної справи (наприклад, урахування матеріального становища відповідача або вини потерпілого). Проте вироку в кримінальній справі, що набрав законної сили, ухвалено не було, тому згідно зі статтею 57 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1819/ed_2014_06_04/pravo1/T041618.html?pravo=1>, частиною четвертою статті 61 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1823/ed_2014_06_04/pravo1/T041618.html?pravo=1>, статтею 212 ЦПК України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1987/ed_2014_06_04/pravo1/T041618.html?pravo=1> докази, набуті у кримінальному провадженні, оцінюються на рівні з іншими доказами у справі. Однак апеляційний суд не досліджував розміру завданої шкоди, який повинен доводитись позивачем, пославшись на доведення вини відповідача на підставі доказів, перелічених у поданні слідчого про направлення кримінальної справи до суду.
Сервіси для юристів