Головна Сервіси для юристів База рішень" Протокол " Постанова ВСУ від 27.04.2016 року у справі №3-269гс16

Постанова ВСУ від 27.04.2016 року у справі №3-269гс16

12.02.2017
Автор:
Переглядів : 501

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2016 року м. Київ

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Барбари В.П.,

суддів: Берднік І.С., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Колесника П.І., Потильчака О.І., Шицького І.Б., -

за участю представників:державного підприємства «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» - Хлопка В.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву державного підприємства «Миколаївський морський торговельний порт» (далі - ДП «Миколаївський морський торговельний порт») про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 16 лютого 2016 року у справі № 916/1263/15-г за позовом ДП «Миколаївський морський торговельний порт» до державного підприємства «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» (далі - ДП «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів») про стягнення суми,

в с т а н о в и л а:

Суб'єкт права на звернення до Верховного Суду України порушує питання про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 16 лютого 2016 року у справі № 916/1263/15-г із підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 25 травня 2015 року, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21 липня 2015 року і постанову Вищого господарського суду України від 16 лютого 2016 року та ухвалити нове рішення, яким поновити строк позовної давності та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У заяві про перегляд постанови ДП «Миколаївський морський торговельний порт» посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень пункту 2 частини першої статті 263 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), частини п'ятої статті 267 ЦК внаслідок чого, на думку заявника, було ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах. На обґрунтування заяви ДП «Миколаївський морський торговельний порт» надано копії постанов Вищого господарського суду України від 21 вересня 2015 року у справі № 916/1260/15-г, від 27 жовтня 2015 року у справі № 916/1258/15-г, від 01 грудня 2015 року у справі № 916/1264/15-г, в яких суд касаційної інстанції, на думку суб'єкта звернення, по-іншому застосував зазначені норми матеріального права при вирішенні спору у подібних правовідносинах.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ДП «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів», перевіривши наведені суб'єктом звернення обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій у межах наданих їм процесуальним законом повноважень, предметом позову є вимога про стягнення суми боргу.

ДП «Миколаївський морський торговельний порт» зазначило, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за укладеним 19 жовтня 1998 року між ДП «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» та приватним підприємством «МТН» (далі - ПП «МТН») договором постачання паливно-мастильних матеріалів № МП-10-98 (далі - договір постачання) та договором поруки № 080805/4, укладеним 08 серпня 2005 року між відповідачем, ПП «МТН» і державним підприємством «Дніпро-Бузький морський торговельний порт» (далі - ДП «Дніпро-Бузький морський торговельний порт»), правонаступником якого відповідно до пункту 2 наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 01 серпня 2008 року № 972 та статуту позивача, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 01 березня 2009 року № 264, є ДП «Миколаївський морський торговельний порт».

Рішенням Господарського суду Одеської області від 25 травня 2015 року, залишеним без змін постановою Одеської апеляційного господарського суду від 21 липня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 16 лютого 2016 року зазначені судові рішення залишено без змін.

При цьому суд касаційної інстанції виходив із того, що позивачем пропущено строк позовної давності.

У постановах від 21 вересня 2015 року у справі № 916/1260/15-г, від 27 жовтня 2015 року у справі № 916/1258/15-г, від 01 грудня 2015 року у справі № 916/1264/15-г Вищий господарський суд України, на думку заявника, дійшов протилежного висновку про застосування норм матеріального права, які регулюють правовідносини позовної давності.

Забезпечуючи єдність судової практики у застосуванні норм матеріального права, про які йдеться у заяві, Верховний Суд України виходить із такого.

При вирішенні справи судами встановлено, що 22 липня 2005 року між ДП «Дніпро-Бузький морський торговельний порт» (замовник) і ДП «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» (підрядник) укладено договір № 21СП-116/220705 на проведення днопоглиблювальних робіт з реконструкції підхідного каналу ДП «ДБМТП» (далі - Договір), за умовами якого відповідач зобов'язався виконати днопоглиблювальні роботи на підхідному каналі ДП «Дніпро-Бузький морський торговельний порт», а позивач - прийняти та оплатити виконані роботи відповідно до проектної документації, виданого позивачем технічного завдання та згідно з умовами договору.

З метою забезпечення своєчасного виконання днопоглиблювальних робіт з реконструкції підхідного каналу ДП «Дніпро-Бузький морський торговельний порт» виступило поручителем відповідно до кількох тристоронніх договорів поруки.

08 серпня 2005 року ДП «Дніпро-Бузький морський торговельний порт», ДП «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» і ПП «МТН» укладено договір поруки № 080805/4 у забезпечення виконання зобов'язань за договором постачання.

Відповідно до пункту 1.2 договору поруки ДП «Дніпро-Бузький морський торговельний порт» зобов'язалося відповідати перед ПП «МТН» за виконання зобов'язань ДП «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» за договором постачання у разі невиконання або неналежного виконання ДП «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» цих зобов'язань.

На підставі договору постачання ПП «МТН» поставило відповідачеві за заявками дизельне паливо та мастильні матеріали на суму 2 241 178,76 грн, отримані ДП «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» без будь-яких зауважень щодо якості, вартості та кількості отриманого товару. При цьому відповідач наведеного факту не заперечує.

Відповідач за поставлене дизельне паливо та мастильні матеріали не розрахувався, у зв'язку з чим на виконання взятих на себе зобов'язань ДП «Дніпро-Бузький морський торговельний порт» оплатило дизельне паливо та мастильні матеріали, отримані ДП «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» від ПП «МТН», у сумі 2 241 178,76 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями.

Відповідно до пункту 3.9 договору поруки до ДП «Дніпро-Бузький морський торговельний порт», яке виконало зобов'язання ДП «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів», перейшли права ПП «МТП» з сплати відповідачем 2 241 178,76 грн за отримане дизельне паливо та мастильні матеріали.

Зазначену заборгованість погашено частково, в сумі 1 916 425,31 грн, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог ДП «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» за виконані роботи за Договором, що підтверджується актом звірк взаємних розрахунків від 07 лютого 2006 року.

Таким чином, заборгованість ДП «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» за отримані від ПП «МТН» дизельне паливо та мастильні матеріали становить 324 753, 45 грн.

Статтею 15 ЦК передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом положень статті 256 ЦК позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст