ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/4552/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2025 (Пономаренко Є. Ю. -головуючий, судді Буравльов С. І., Коротун О. М.) у справі
за позовом Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври/Чоловічий монастир/Української Православної Церкви
до Національного заповідника "Києво-Печерська лавра",
треті особи які, не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні:
позивача - Київська Митрополія Української Православної Церкви, відповідача - Міністерство культури України,
особа, яка не брала участі у справі та вважає, що порушені її права, інтереси та (або) обов`язки - ОСОБА_1 ,
про визнання недійсним правочину,
1. Короткий зміст судових рішень
1.1. Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра/Чоловічий монастир/Української Православної Церкви звернулася з позовом до Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" у якому просив визнати недійсним правочин щодо односторонньої відмови Заповідника від договору № 2 про безоплатне користування релігійною організацією культовими будівлями та іншим майном, що є державною власністю, укладеного 19.07.2013 між Заповідником та Монастирем, застосувати наслідки недійсності правочину щодо односторонньої відмови Заповідника від цього Договору шляхом визнання за Монастирем права користування майном відповідно до умов Договору.
Позов обґрунтованого тим, що у 2013 році на підставі Договору позивачу були передані у безоплатне користування зазначені у цьому Договорі споруди Києво-Печерської Лаври. Монастирем 10.03.2023 від Заповідника отримано лист (попередження) №04-24/222, яким відповідач попередив позивача про розірвання Договору з 29.03.2023 на підставі пункту 8.1 цього Договору. Цей односторонній правочин про розірвання Договору позивач вважає неправомірним, немотивованим та таким, що не породжує для нього жодних правових наслідків.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 у справі №910/4552/23 відмовлено у задоволенні позову.
Місцевий господарський суд, зокрема, встановив обставини нікчемності укладеного між сторонами спору договору з огляду на його вчинення у простій письмовій формі без дотримання вимоги закону про нотаріальне посвідчення правочину щодо користування будівлею/іншою капітальною спорудою строком понад три роки відповідно до статей 220, 793, 828 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
1.2. За апеляційною скаргою Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври/Чоловічий монастир/Української Православної церкви на рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 Північним апеляційним господарським судом відкрито апеляційне провадження у справі №910/4552/23.
1.3. Також до Північного апеляційного господарського суду звернувся з заявою про приєднання до апеляційної скарги Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври/Чоловічий монастир/Української Православної церкви на рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 ОСОБА_1 , особа, яка не брала участі у цій справі, в порядку частини першої статті 265 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), в якій просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Звертаючись з заявою про приєднання заявник вказав, що оскаржуване рішення впливає на його права, інтереси та обов`язки, як ченця Монастиря, оскільки він на законних підставах постійно проживає на території Києво-Печерської Лаври.
1.4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2025, зокрема приєднано заяву ОСОБА_1 (особа, яка не брала участі у справі) до апеляційної скарги Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври/Чоловічий монастир/Української Православної Церкви на рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 у справі №910/4552/23.
1.5. У подальшому за результатами розгляду вищевказаної заяви у відкритому судовому засіданні 13.11.2025 судом апеляційної інстанції прийнято ухвалу, якою провадження за заявою ОСОБА_1 (особа, яка не брала участі у справі) про приєднання до апеляційної скарги Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври/Чоловічий монастир/Української Православної Церкви на рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 у справі №910/4552/23 закрито.
1.6. Прийнята ухвала обґрунтована тим, що рішенням місцевого господарського суду від 09.08.2023 не вирішувалося питання про права та обов`язки ОСОБА_1 , а лише з`ясовувались обставини правомірності односторонньої відмови Заповідника від договору № 2 про безоплатне користування релігійною організацією культовими будівлями та іншим майном, що є державною власністю, укладеного 19.07.2013 між Заповідником та Монастирем.
2. Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги, та інших учасників справи.
2.1. ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2025 у справі № 910/4552/23 та направити справу для продовження розгляду його заяви про приєднання до апеляційної скарги Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври/Чоловічий монастир/Української Православної Церкви на рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2023.
У касаційній скарзі заявник зазначає, що задоволення заяви про приєднання до апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, вже свідчить про встановлення судом порушення оскаржуваним судовим рішенням її прав чи інтересів, а оскільки ця процесуальна дія не є самостійним від апеляційного провадження, суд не мав права закривати провадження за такою заявою, що порушує принципи верховенства права, доступу до правосуддя заявника, права та інтереси, якого порушено оскаржуваним рішенням суду.
2.2. Скаржник зауважує, що рішення суду першої інстанції безпосередньо впливає на права, інтереси та обов`язки всіх ченців Монастиря, навіть без прямого зазначення про це у рішенні суду першої інстанції, зокрема права ОСОБА_1 на проживання у монастирі, на свободу совісті та віросповідання, користування культовими будівлями.
Сервіси для юристів