П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 жовтня 2016 року м. Київ
Судові палати у цивільних та господарських справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Охрімчук Л.І.,суддів:Берднік І.С., Гуменюка В.І.,Лященко Н.П., Ємця А.А.,Романюка Я.М., Жайворонок Т.Є.,Сімоненко В.М.,
розглянувши на спільному судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_9, третя особа - ОСОБА_10, про звернення стягнення на предмет іпотеки за заявою публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 жовтня 2015 року, ухвали Апеляційного суду м. Києва від 29 січня 2015 року та рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 листопада 2014 року,
в с т а н о в и л и :
У вересні 2013 року публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_9 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позивач зазначав, що 13 липня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі - АКІБ «УкрСиббанк»), правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_10 укладено кредитний договір, згідно з яким банк надав позичальнику кредит у розмірі 430 тис. дол. США, а останній зобов'язався повернути кредит і сплатити проценти в порядку і на умовах, визначених договором.
На забезпечення виконання ОСОБА_10 зобов'язань за кредитним договором між банком та боржником 13 липня 2006 року укладено договір іпотеки, відповідно до якого останній передав в іпотеку банку трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 та машиномісце НОМЕР_1 в підземному автопаркінгу указаного будинку.
Оскільки позичальник не виконав узятих на себе зобов'язань, банк вимогою від 20 березня 2013 року визнав строк повернення кредиту в повному обсязі таким, що настав достроково. Станом на 2 вересня 2013 року сума заборгованості за кредитним договором складала 646 тис. 766 доларів США 18 центів, що в гривневому еквіваленті становило 5 млн 169 тис. 602 грн 8 коп.
Посилаючись на те, що боржник не сплатив заборгованість за кредитним договором, позивач просив: звернути стягнення на предмети іпотеки за вказаним договором іпотеки - зазначені квартиру та машиномісце в підземному паркінгу; установити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження»; визначити початкову ціну предметів іпотеки для її подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; з вартості реалізації предметів іпотеки задовольнити вимоги ПАТ «УкрСиббанк» за кредитним договором у розмірі 646 тис. 766 доларів США 18 центів, що на 2 вересня 2013 року становило 5 млн 169 тис. 602 грн 8 коп.
Оскільки під час розгляду справи було встановлено, що власником предмета іпотеки (квартири та машиномісця в підземному паркінгу) є ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу від 22 лютого 2013 року, а в силу вимог статті 23 Закону України «Про іпотеку» дія іпотечного договору не припинилась як на час відкриття ліквідаційної процедури, так і на дату продажу ліквідатором предметів іпотеки, на що банк згоди не давав та коштів від реалізації не отримував, позивач вважав, що має право задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмети іпотеки відповідно до Закону України «Про іпотеку».
Шевченківський районний суд м. Києва рішенням від 17 листопада 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29 січня 2015 року, у задоволенні позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк» відмовив.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 7 жовтня 2015 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 листопада 2014 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 29 січня 2015 року залишила без змін.
У заяві про перегляд Верховним Судом України ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 жовтня 2015 року, ухвали Апеляційного суду м. Києва від 29 січня 2015 року та рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 листопада 2014 року ПАТ «УкрСиббанк» просить скасувати зазначені судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції з передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції статей 4, 17, 23 Закону України «Про іпотеку», що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, та невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах указаних норм матеріального права.
На обґрунтування заяви ПАТ «УкрСиббанк» надало копії постанов Вищого господарського суду України від 9 лютого 2015 року, 16 і 29 лютого 2016 року та постанови Верховного Суду України від 23 березня 2016 року.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві ПАТ «УкрСиббанк» доводи, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України дійшли висновку про те, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.
За положеннями пунктів 1, 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставами для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, та невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
Згідно із частиною першою статті 3604 ЦПК України суд задовольняє заяву про перегляд судових рішень за наявності однієї з підстав, передбачених частиною першою статті 355 цього Кодексу.
У справі, яка переглядається, суди встановили, що 13 липня 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_10 укладено кредитний договір, згідно з яким банк надав позичальнику кредит у розмірі 430 тис. дол. США, а останній зобов'язався повернути кредит і сплатити проценти на умовах, визначених цим договором, не пізніше 13 липня 2027 року.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_10 13 липня 2006 року укладено договір іпотеки, відповідно до якого останній передав в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1 та машиномісце НОМЕР_1 в підземному автопаркінгу указаного будинку.
Унаслідок невиконання боржником зобов'язань з повернення кредиту та сплати процентів за кредитним договором виникла заборгованість, яка станом на 2 вересня 2013 року складала 646 тис. 766 доларів США 18 центів, що в гривневому еквіваленті відповідало 5 млн 169 тис. 602 грн 8 коп.
Господарський суд Одеської області постановою від 14 лютого 2012 року фізичну особу - підприємця ОСОБА_10 (далі - ФОП ОСОБА_10 визнав банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру.
Ухвалою від 21 червня 2012 року Господарський суд Одеської області затвердив реєстр вимог кредиторів до ФОП ОСОБА_10 на загальну суму 218 млн 500 тис. 749 грн 10 коп., у тому числі грошові вимоги ПАТ «УкрСиббанк» на загальну суму 15 млн 137 тис. 41 грн 57 коп.
Цей же суд ухвалою від 21 червня 2012 року постановив скасувати обтяження нерухомого майна банкрута - ФОП ОСОБА_10 та виключити записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (далі -
Єдиний реєстр заборон).
16 серпня 2012 року ліквідатором ФОП ОСОБА_10 було проведено аукціон з реалізації спірного майна, переможцем якого визнано ОСОБА_11 За підсумками торгів між ФОП ОСОБА_10 в особі ліквідатора ОСОБА_12 та ОСОБА_11 укладено договори купівлі-продажу квартири та машиномісця в підземному автопаркінгу, які в подальшому були продані ОСОБА_9
Сервіси для юристів