П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 жовтня 2016 року м. КиївСудові палати у цивільних та господарських справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Охрімчук Л.І.,суддів:Берднік І.С., Гуменюка В.І.,Лященко Н.П., Ємця А.А.,Романюка Я.М., Жайворонок Т.Є.,Сімоненко В.М.,
розглянувши на спільному судовому засіданні справу за позовом прокурора Першотравневого району Донецької області в інтересах держави в особі Мелекінської сільської ради Першотравневого району Донецької області до відділу Держземагентства у Першотравневому районі Донецької області, ОСОБА_9 про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та визнання права власності за заявою ОСОБА_9 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 травня 2016 року, ухвали Апеляційного суду Донецької області від 3 грудня 2015 року та рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 13 жовтня 2015 року,
в с т а н о в и л и :
У травні 2015 року прокурор Першотравневого району Донецької області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Мелекінської сільської ради Першотравневого району Донецької області звернувся до суду з позовом до відділу Держземагентства у Першотравневому районі Донецької області,
ОСОБА_9 про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та визнання права власності.
Прокурор зазначав, що рішенням Мелекінської сільської ради
від 29 липня 2011 року затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_9 в оренду земельної ділянки площею 0,5000 га для обслуговування бази відпочинку на АДРЕСА_1
13 вересня 2011 року між Мелекінською сільською радою та
ОСОБА_9 укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 49 років з орендною платою 71 тис. 766 грн на рік.
Рішенням Мелекінської сільської ради від 25 листопада 2011 року затверджено звіт про експертну грошову оцінку вищезазначеної земельної ділянки та продажу її ОСОБА_9 за ціною 414 тис. 929 грн.
5 грудня 2011 року між Мелекінською сільською радою та ОСОБА_9 укладено договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки, відповідно до умов якого останній набув право власності на земельну ділянку.
23 грудня 2011 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки ОСОБА_9 видано державний акт на право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням - для обслуговування бази відпочинку.
Однак, Апеляційний суд Донецької області рішенням від 20 березня 2015 року визнав незаконним та скасував рішення Мелекінської сільської ради від 25 листопада 2011 року про затвердження звіту про експертну грошову оцінку вищезазначеної земельної ділянки та продаж її ОСОБА_9; визнав недійсним договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки, укладений
5 грудня 2011 року між Мелекінською сільською радою та ОСОБА_9; визнав за Мелекінською сільською радою право власності на спірну земельну ділянку.
Посилаючись на те, що оскільки договір купівлі-продажу земельної ділянки визнано недійсним та скасовано, прокурор просив визнати недійсним і скасувати державний акт на право власності на спірну земельну ділянку, виданий на підставі скасованого договору купівлі-продажу; визнати за Мелекінською сільською радою право власності на спірну земельну ділянку.
Першотравневий районний суд Донецької області рішенням
від 13 жовтня 2015 року позовні вимоги прокурора задовольнив частково: визнав недійсним державний акт на право власності ОСОБА_9 на земельну ділянку площею 0,5000 га на АДРЕСА_1 у задоволені позовних вимог прокурора про визнання за Мелекінською сільською радою права власності на земельну ділянку суд відмовив.
Апеляційний суд Донецької області ухвалою від 3 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 травня 2016 року, скасував рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог прокурора про визнання за Мелекінською сільською радою права власності на земельну ділянку та в цій частині позову закрив провадження в справі; у решті рішення суду першої інстанції апеляційний суд залишив без змін.
У заяві про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 травня 2016 року, ухвали Апеляційного суду Донецької області від 3 грудня 2015 року та рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 13 жовтня 2015 року ОСОБА_9 просить скасувати зазначені судові рішення в частині задоволення позовних вимог прокурора про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову з передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції статей 261, 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, та невідповідності зазначеного судового рішення касаційного суду викладеним у постановах Верховного Суду України висновкам щодо застосування у подібних правовідносинах вказаних норм матеріального права.
На обґрунтування заяви ОСОБА_9 надав копії: ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 травня 2016 року, постанов Вищого господарського суду України від 2 жовтня 2012 року, 14 травня 2013 року та постанов Верховного Суду України від 23 грудня 2014 року, 1 липня 2015 року.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві
ОСОБА_9 доводи, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України дійшли висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
За положеннями пунктів 1, 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставами для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є: неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
Згідно із частиною першою статті 3604 ЦПК України суд задовольняє заяву про перегляд судових рішень за наявності однієї з підстав, передбачених частиною першою статті 355 цього Кодексу.
У справі, яка переглядається, суди встановили, що рішенням Мелекінської сільської ради від 29 липня 2011 року затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_9 в оренду земельної ділянки площею 0,5000 га для обслуговування бази відпочинку на АДРЕСА_1
Сервіси для юристів