ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 914/489/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій»
на рішення Господарського суду Львівської області від 13.10.2025 (суддя Манюк П. Т.)
і постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.02.2026 (головуючий суддя Якімець Г. Г., судді Бойко С. М., Бонк Т. Б.)
у справі № 914/489/25
за позовом керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі 1) Міністерства оборони України і 2) Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій»
до Товариства з обмеженою відповідністю «Трамбетон Україна»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях,
про розірвання договору оренди та зобов`язання повернути майно,
(у судовому засіданні взяли участь: прокурор - Яворський С. С., представник позивача-1 - Тіщенка А. В., представник відповідача - Прімєрова Н. Г.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Узагальнений зміст позовних вимог та підстав заявленого позову
1. Керівник Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» (далі - скаржник, ДП МОУ «ЛЗЗК») звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трамбетон Україна» (далі - відповідач, ТОВ «Трамбетон Україна»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, про розірвання договору оренди від 01.05.2003 № 76 та зобов`язання повернути майно.
2. Позов обґрунтовано порушенням відповідачем умов договору щодо сплати орендної плати, а саме: відповідач допускав систематичну несплату та неповну сплату орендної плати. Прокурор зазначив, що заборгованість щодо сплати орендної плати протягом 2021 - 2025 років коливалася в межах від 7 889,58 грн до 111 100,70 грн на різні дати, а фактично повністю погашена заборгованість ТОВ «Трамбетон Україна» перед ДП МОУ «ЛЗЗК» за період з липня 2021 року по час звернення з позовом була тільки у періоди з 25.08.2021 по 31.08.2021, з 23.08.2023 по 31.08.2023, з 19.10.2023 по 31.10.2023 та з 16.11.2023 по 30.11.2023. Впродовж вересня - листопада 2021 року, січня - квітня та вересня - грудня 2022 року, червня, вересня та грудня 2023 року, березня 2024 року та в окремі інші місяці орендна плата ТОВ «Трамбетон Україна» взагалі не сплачувалась. З огляду на такі порушення, прокурор вважає, що враховуючи положення статей 526, 611, 651 ЦК України, існують підстави для розірвання договору оренди у судовому порядку та повернення нерухомого майна ДП МОУ «ЛЗЗК».
Узагальнений зміст і обґрунтування судових рішень, ухвалених у цій справі
3. Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.10.2025 у справі № 914/489/25 у задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Ухвалюючи це рішення, місцевий господарський суд виснував, що позовні вимоги прокурора щодо порушення умов договору оренди № 76 та невиконання своїх зобов`язань з боку ТОВ «Трамбетон Україна», та завдання істотної шкоди інтересам орендодавця - ДП МОУ «ЛЗЗК,» не є обґрунтованими, оскільки матеріалами справи спростовано факт несплати орендної плати протягом трьох та більше місяців чи наявність заборгованості зі здійснення такої оплати, що могло б свідчити про істотне порушення договору оренди № 76. Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Трамбетон Україна» здійсненні оплати на виконання тристоронніх договорів та спрямовані на оплату наявної у ДП МОУ «ЛЗЗК» заборгованості перед кредиторами, які позивачем-2, відповідно до надісланих листів, повинні були зараховані як оплата за договором оренди № 76.
5. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.02.2026 рішення Господарського суду Львівської області від 13.10.2025 залишено без змін
6. Погоджуючись з висновками місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції виснував, що прокурором та позивачами не спростовано фактів здійснення відповідачем оплат за тристоронніми договорами, за якими відповідач проводив оплату в рахунок виконання зобов`язань орендодавця, який зобов`язався зараховувати такі оплати в рахунок сплати відповідачем орендної плати за договором оренди № 76 від 01.05.2003, водночас позивачами та прокурором не надано доказів, які б підтверджували самостійну оплату орендодавцем таких зобов`язань. Окрім цього, позивачем-2 не надано пояснень щодо долучених відповідачем до матеріалів справи листів, надісланих ДП МОУ «ЛЗЗК» на адресу відповідача, про подальше зарахування здійснених відповідачем оплат за тристоронніми договорами в рахунок сплати орендної плати, зокрема, за договором оренди № 76.
Касаційна скарга
7. Не погодившись у повній мірі із ухваленими у цій справі судовими рішеннями, ДП МОУ «ЛЗЗК» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 13.10.2025 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.02.2026, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи касаційної скарги
Сервіси для юристів