П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Кривенди О.В.,суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Прокопенка О.Б., при секретарі судового засідання Ключник А.Ю.,
за участю: позивача ОСОБА_5,
представників: позивача - ОСОБА_6,
відповідача - Белінської О.В., Ліходій О.О., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до Вищої ради юстиції (далі - ВРЮ) про визнання протиправним та скасування рішення,
в с т а н о в и л а:
У лютому 2016 року ОСОБА_5 звернулася до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом, у якому з урахуванням доповнень просила: визнати протиправними дії ВРЮ щодо здійснення відносно неї дисциплінарного провадження; визнати незаконним та скасувати рішення від 14 січня 2016 року № 1/0/15-16 про внесення до Верховної Ради України (далі - ВРУ) подання про звільнення її з посади судді Шевченківського районного суду міста Києва у зв'язку з порушенням присяги судді (далі - Спірне рішення).
На обґрунтування позову ОСОБА_5 зазначила, що ВРЮ всупереч положенням статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) вчинила дії та прийняла Спірне рішення не на підставі, поза межами повноважень та у спосіб, що суперечать Конституції, законам України та практиці Європейського суду з прав людини як джерела права; необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій); недобросовісно та нерозсудливо; упереджено; непропорційно, тобто без дотримання необхідного балансу між будь-якими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Суд установив, що ОСОБА_5 Указом Президента України від
4 червня 1999 року № 626/99 призначена на посаду судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області строком на п'ять років, Постановою ВРУ від 19 травня 2005 року № 2582-IV - обрана на посаду судді
Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська безстроково, Постановою ВРУ від 22 травня 2008 року
№ 301-VI - обрана на посаду судді апеляційного суду Дніпропетровської області, Постановою ВРУ від 7 липня 2011 року № 3615-VI - обрана на посаду судді Шевченківського районного суду міста Києва.
8 грудня 2014 року до Тимчасової спеціальної комісії (далі - ТСК) надійшла заява заступника Генерального прокурора України Бачуна О.В. від
5 грудня 2014 року про проведення спеціальної перевірки судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_5 відповідно до Закону України від 8 квітня 2014 року № 1188-VII «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_04_08/pravo1/T141188.html?pravo=1> (далі - Закон 1188-VII) у зв'язку з прийняттям постанов про накладення адміністративного стягнення на учасників масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності Законом України від 21 лютого 2014 року № 743-VII «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких Законів України».
ТСК 10 червня 2015 року визнала в діях судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_5 наявність ознак порушення присяги судді під час ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_10 і прийняття постанов про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_11,
ОСОБА_12 та направила висновок з матеріалами перевірки до ВРЮ для подальшого розгляду та прийняття рішення.
Ухвалою ВРЮ від 17 листопада 2015 року № 874/0/15-15 відкрито дисциплінарну справу щодо судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_5
1 грудня 2015 року дисциплінарна секція рекомендувала ВРЮ прийняти рішення про внесення до ВРУ подання про звільнення судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_5 з посади судді за порушення присяги судді.
14 січня 2016 року ВРЮ прийняла Спірне рішення, дійшовши висновку про порушення суддею Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_5 присяги судді при обранні запобіжного заходу ОСОБА_10 та притягненні до адміністративної відповідальності ОСОБА_11 та ОСОБА_12 за статтею 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вищий адміністративний суд України постановою від 7 квітня 2016 року позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував Спірне рішення, у решті позовних вимог відмовив.
Визнаючи протиправним та скасовуючи Спірне рішення, Вищий адміністративний суд України виходив із того, що Генеральна прокуратура України не є суб'єктом звернення до ТСК в контексті Закону № 1188-VII, оскільки прокурор представляв сторону обвинувачення у справі, судове рішення в якій є предметом перевірки, однак своїм правом на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді не скористався, з чого можна дійти висновку про згоду сторони обвинувачення з таким рішенням суду. З посиланням на статтю 9 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1789-ХІІ) суд зазначив, що заступник Генерального прокурора України Бачун О.В. не мав права звертатися до ТСК із заявою про проведення перевірки щодо судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_5
Крім того, у постанові суду, про перегляд якої подано заяву, йдеться про відсутність жодних доказів того, що ОСОБА_11 та ОСОБА_12, відносно яких суддею ОСОБА_5 прийнято рішення про позбавлення прав керування транспортними засобами на шість та три місяці відповідно, були учасниками масових акцій протесту. Тому, на думку суду, передбачених законом підстав для проведення перевірки судді ОСОБА_5 щодо накладення адміністративних стягнень на зазначених осіб не було.
Суд також зазначив, що суддя ОСОБА_5, задовольняючи клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_10 такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, не допустила порушень кримінально-процесуального законодавства. Законність та обґрунтованість цього судового рішення була підтверджена апеляційним судом.
З висновками ВРЮ щодо допущених суддею ОСОБА_5 порушень чинного законодавства при розгляді справ про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_11 та ОСОБА_12 суд погодився, проте дійшов висновку, що ці порушення судді не є достатніми для звільнення її з посади за порушення присяги.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, ВРЮ звернулась із заявою про його перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої
Сервіси для юристів