ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2026 року
м. Київ
cправа № 922/881/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М. , Булгакової І.В. ,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю HL Agroholding s.r.o. (далі - Товариство, скаржник)
на ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.12.2025 (суддя: Добреля Н.С. ) та
постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.04.2026 (судді: Склярук О.І. , Гетьман Р.А. , Россолов В.В. )
за скаргою Товариства на дії в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Андрія Баннікова (далі - в.о. начальника відділу)
у справі за позовом Товариства
до Державного підприємства «Хлібна база №85» (далі - Підприємство),
про стягнення коштів.
ВСТУП
Причиною звернення до Верховного Суду є наявність/відсутність підстав для визнання протиправною бездіяльність в.о. начальника відділу та зобов`язання його вчинити дії.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий зміст скарги на дії в.о. начальника відділу
1. Товариство звернулося до суду зі скаргою на дії в.о. начальника відділу, в якій просило:
- визнати протиправною бездіяльність в.о. начальника відділу щодо невідновлення виконавчого провадження за примусовим виконанням рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/881/17;
- зобов`язати в.о. начальника відділу винести постанову про відновлення виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/881/17.
1.1. На обґрунтування скарги, Товариство, зокрема, зазначило, що 29.09.2025 Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженню № 9210276 на підставі пункту 12 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII) у зв`язку з тим, що згідно з наказом Фонду державного майна України від 20.02.2024 №336 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації» (із змінами і доповненнями), боржник був включений до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації. Стягувач вважає, що орган виконавчої служби при винесенні постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженню №79210276 припустив порушення норм статті 8, частини другої статті 19, частин першої та другої статті 55, пункту 9 частини другої статті 129, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України та статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод в частині права особи на доступ до суду в аспекті розуміння обов`язку держави щодо забезпечення виконання судового рішення, постановленого проти держави та державних підприємств.
Стислий зміст оскаржуваних судових рішень
2. Господарський суд Харківської області ухвалою від 23.12.2025, яку Східний апеляційний господарський суд постановою від 13.04.2026 залишив без змін, в задоволенні скарги Товариства відмовив.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
3. Товариство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.12.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.04.2026 у справі №922/881/17 скасувати; ухвалити нове рішення, яким визнати протиправною бездіяльність в.о. начальника відділу щодо невідновлення виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/881/17 та зобов`язати його винести постанову про відновлення виконавчого провадження за примусовим виконанням рішення Господарського суду Харківської області у цій справі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (нова редакція)
4. У касаційній скарзі Товариство із посиланням на абзац 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зазначає, що оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими; суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, а саме: пункт 12 частини першої статті 34 Закону №1404-VIII (зупинення виконавчого провадження у разі включення боржника до переліку об`єктів приватизації), незважаючи на той факт, що ця норма не відповідає приписам статей 8, 19, 55, 129, 129-1 Конституції України; вказує на неврахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 26.06.2024 у справі №335/1961/23 (провадження №61-2268св24); на думку скаржника, суди не застосували статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статтю 1 Першого протоколу до Конвенції, які гарантують обов`язковість виконання остаточного судового рішення та захист права на мирне володіння майном стягувача; порушили норми процесуального права, а саме приписи статей 15, 18, 236 ГПК України.
Позиція інших учасників справи строк
Сервіси для юристів