П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 травня 2016 року м. КиївСудові палати у цивільних та господарських справах
Верховного Суду України в складі:
головуючогоОхрімчук Л.І.,суддів:Барбари В.П.,Берднік І.С.,Колесника П.І., Гуменюка В.І.,Лященко Н.П.,Ємця А.А.,Потильчака О.І.,Сімоненко В.М., Жайворонок Т.Є.,Романюка Я.М.,Яреми А.Г.,розглянувши на спільному судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за заявою ОСОБА_2 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 квітня 2015 року, ухвали Апеляційного суду м. Києва від 24 березня 2015 року та рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 листопада 2014 року,
в с т а н о в и л и :
У липні 2014 року публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» (далі - ПАТ «ВТБ Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1., ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позивач зазначав, що 18 липня 2008 року між ним та ОСОБА_1. укладено кредитний договір, за яким банк надав позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в розмірі 350 тис. доларів США та процентною ставкою у розмірі 16 % річних на строк до 17 липня 2018 року.
На забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим договором 18 липня 2008 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, за яким останній відповідає перед банком за зобов'язаннями позичальника за основним договором.
Посилаючись на те, що позичальник не виконує належно зобов'язання за кредитним договором, унаслідок чого станом на 19 червня 2014 року утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 2 млн 50 тис. 307 грн 20 коп та 82 тис. 945 грн 92 коп., серед яких: за кредитом - 12 тис. 847 доларів США 8 центів (152 тис. 236 грн 32 коп.), строкова заборгованість - 151 тис. 5 доларів США 75 центів (1 млн 789 тис. 399 грн 57 коп.), проценти - 9 тис. 170 доларів США 67 центів (108 тис. 671 грн 32 коп.), пеня за несплату процентів - 18 тис. 473 грн 99 коп., пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 52 тис. 338 грн 78 коп., 3 % річних за прострочення сплати процентів - 3 тис. 56 грн 35 коп., 3 % за прострочення повернення кредиту - 9 тис. 76 грн 80 коп., позивач просив стягнути солідарно з відповідачів цю суму заборгованості.
Святошинський районний суд м. Києва рішенням від 11 листопада 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 24 березня 2015 року, позовні вимоги ПАТ «ВТБ Банк» задовольнив: стягнув солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВТБ Банк» 173 тис. 23 долари США 50 центів, що за курсом Національного банку України (далі - НБУ) на 19 червня 2014 року становило 2 млн 50 тис. 307 грн 20 коп. заборгованості за кредитним договором від 18 липня 2008 року, 82 тис. 945 грн 92 коп. пені, 3 % річних та 3 тис. 654 грн судового збору.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 17 квітня 2015 року відмовив ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження у справі за вказаним позовом з підстави, передбаченої пунктом 5 частини четвертої статті 328 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
У заяві про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 квітня 2015 року, ухвали Апеляційного суду м. Києва від 24 березня 2015 року та рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 листопада 2014 року ОСОБА_2 просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог з передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 355 ЦПК України підстав: неоднакового застосування судами касаційної інстанції частини третьої статті 254, статей 256, 257, частини другої статті 258, частини п'ятої статті 261, 266, 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; невідповідності зазначеного судового рішення касаційного суду викладеному у постанові Верховного Суду України від 19 грудня 2012 року висновку щодо застосування у подібних правовідносинах вказаних норм матеріального права.
На обґрунтування заяви ОСОБА_2 надав копії ухвал колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 вересня 2011 року, 3 серпня, 7 листопада 2012 року, постанов Вищого господарського суду України від 12 грудня 2012 року, 7 березня 2013 року та постанови Верховного Суду України від 19 грудня 2012 року.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві ОСОБА_2 доводи, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України дійшли висновку про те, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.
За положеннями пунктів 1, 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставами для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, та невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
Згідно із частиною першою статті 3605 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, або норми права у рішенні, про перегляд якого подана заява, були застосовані правильно.
У справі, яка переглядається, суди встановили, що 18 липня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк» (далі - ВАТ «ВТБ Банк») та ОСОБА_1. укладено кредитний договір, за яким банк надав позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в розмірі 350 тис. доларів США та процентною ставкою 16 % річних на строк до 17 липня 2018 року.
За пунктом 8.1 цього договору кредитор має право вимагати від позичальника дострокового погашення заборгованості за кредитом, нарахованих процентів за користування кредитом, неустойки, відшкодування збитків у випадках, зокрема, невиконання або неналежного виконання позичальником умов цього договору, несплати процентів за користування кредитом та суми кредиту згідно з графіком, якщо прострочення виконання цих зобов'язань триває більше трьох банківських днів.
Відповідно до пункту 9.1 цього договору в разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами цього договору більше трьох банківських днів позичальник зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань. Якщо прострочена заборгованість становить чотири і більше банківських дні, пеня нараховується за весь період з моменту виникнення прострочених зобов'язань.
За пунктом 9.2 цього договору кредитор підвищує процентну ставку на 2 % річних порівняно з передбаченою цим договором ставкою у випадках, зокрема, якщо позичальник не виконав: вимоги пунктів 6.3-6.6 цього договору (щодо страхування предмета іпотеки та особистого страхування); додаткові умови протоколу кредитного комітету від 15 липня 2008 року № 128М (протягом шести місяців з дня видачі кредитних коштів надати банку договір оренди на земельну ділянку під об'єктом забезпечення).
На забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим кредитним договором 18 липня 2008 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, за яким останній відповідає перед банком за зобов'язаннями позичальника за основним договором. За пунктом 5.1 цього договору він діє до повного виконання боржником або поручителем зобов'язань за кредитним договором та поручителем за цим договором.
ОСОБА_1 належно не виконувала зобов'язання за кредитним договором, унаслідок чого станом на 19 червня 2014 року утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 2 млн 50 тис. 307 грн 20 коп (173 тис. 23 долари США 50 центів) та 82 тис. 945 грн 92 коп., серед яких: за кредитом - 12 тис. 847 доларів США 8 центів (152 тис. 236 грн 32 коп.), строкова заборгованість - 151 тис. 5 доларів США 75 центів (1 млн 789 тис. 399 грн 57 коп.), проценти - 9 тис. 170 доларів США 67 центів (108 тис. 671 грн 32 коп.), пеня за несплату процентів - 18 тис. 473 грн 99 коп., пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 52 тис. 338 грн 78 коп., 3 % річних за прострочення сплати процентів - 3 тис. 56 грн 35 коп., 3 % за прострочення повернення кредиту - 9 тис. 76 грн 80 коп., позивач просив стягнути солідарно з відповідачів цю суму заборгованості.
Сервіси для юристів