ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Кривенка В.В.,суддів:Гусака М.Б., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., -розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_8 до Рівненської митниці Державної митної служби України (правонаступник - Рівненська митниця Міністерства доходів і зборів України; далі - Митниця), Державної митної служби України (далі - митна служба) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
в с т а н о в и л а:
У квітні 2012 року ОСОБА_8 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними і скасувати наказ митної служби від 6 березня 2012 року № 481-к в частині припинення його перебування на державній службі в митних органах на підставі пункту 6 частини першої статті 30 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-XII) за порушення Присяги державних службовців (далі - Присяга) та наказ Митниці від 7 березня 2012 року № 102-к про проведення розрахунку із працівниками Митниці у зв'язку із припиненням їх перебування на державній службі в митних органах в частині, що стосується позивача. ОСОБА_8 також просив поновити його на посаді інспектора митного поста «Городище» Митниці та стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з розрахунку 163 грн 26 коп. за кожен день.
Оскаржувані накази видані за результатами перевірочних заходів, якими встановлено факти порушення ОСОБА_8 вимог законодавства під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що, як зазначено Митною службою в наказі № 481-к, свідчить про несумлінне виконання ним службових обов'язків та стало наслідком незаконного переміщення товарів через митний кордон України.
Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 17 травня 2012 року в задоволенні позову відмовив.
Житомирський апеляційний адміністративний суд постановою від 29 серпня 2012 року рішення суду першої інстанції скасував, позов задовольнив.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 13 лютого 2013 року постанову апеляційного суду залишив у силі.
У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України Митниця, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом у подібних правовідносинах одних і тих самих норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2013 року та прийняти нове судове рішення.
На обґрунтування заяви додано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 10 вересня 2013 року (К-9991/58349/12, К-9991/60995/12) у справі за позовом ОСОБА_9 до митної служби та Митниці про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 28 січня 2014 року допустив справу до провадження Верховного Суду України з підстав неоднакового застосування пункту 6 частини першої статті 30 Закону № 3723-XII.
Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на нижченаведене.
За правилами пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.
У справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України, вказуючи на незаконність припинення державної служби ОСОБА_8, виходив із того, що митна служба не довела вчинення ним неправомірних дій, які б могли стати підставою для припинення перебування позивача на державній службі в митних органах за порушення Присяги державного службовця відповідно до пункту 6 частини першої статті 30 Закону № 3723-XII.
Водночас у справі, на рішення в якій посилається Митниця, обґрунтовуючи наявність різного застосування вищезазначеної норми Закону № 3723-XII, підставою для висновку касаційного суду про правомірність припинення державної служби ОСОБА_9 в митних органах України та її звільнення стало встановлення у ході судового розгляду вчинення нею діянь, які мають ознаки порушення Присяги державного службовця.
Отже, ухвалення касаційним судом різних за змістом судових рішень стало наслідком встановлення різних обставин справ, тому підстав для висновку про неоднакове застосування пункту 6 частини першої статті 30 Закону № 3723-XII у подібних правовідносинах немає.
Ураховуючи те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, керуючись частиною першою статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України,
п о с т а н о в и л а:
У задоволенні заяви Рівненської митниці Міністерства доходів і зборів України відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий В.В. КривенкоСудді: М.Б. Гусак В.Л. МаринченкоП.В. Панталієнко О.Б. Прокопенко О.О. Терлецький Ю.Г. Тітов
Сервіси для юристів